Значення аналітичного обліку виробничих запасів. Організація синтетичного та аналітичного обліку матеріально-виробничих запасів. Резерви під зниження вартості матеріальних цінностей

2. Синтетичний та аналітичний облік виробничих запасів

2.1. Документування оформлення надходження та витрати виробничих запасів

Усі операції, пов'язані з рухом виробничих запасів, насамперед, знаходять свій відбиток у складському обліку. Цей облік зазвичай називають оперативним, і має значення для всього бухгалтерського обліку на ВАТ «ТОРА». Тому працівники бухгалтерії повинні здійснювати систематичний контроль за правильним та своєчасним документуванням руху матеріалів на складі та записами у регістрах складського обліку матеріалів, за відповідністю фактичних залишків матеріалів даним поточного бухгалтерського обліку, проводити фактичні перевірки наявності цінностей, а також здійснювати звірку складського обліку з бухгалтерським.

На виробничих підприємствах зберігання матеріалів можуть створюватися як спеціалізовані загальнозаводські склади, і комори, виконують функції проміжних складів. Кожному складу наказом по підприємству надається постійний номер, який надалі вказується на всіх документах, що належать до операцій даного складу.

Облік матеріалів на складах здійснюють завідувачі складами (комірники), з якими укладається типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. На дрібних підприємствах обов'язки завідувача складом (комірника) може бути покладено завідувача виробництвом.

Для ефективного ведення складського обліку матеріальні цінності доцільно розміщувати по секціях, а всередині них – по партіях, групах, підгрупах та сортах у штабелях, контейнерах, ящиках, на стелажах, полицях, осередках та піддонах. Крім того, на кожний номенклатурний номер матеріалів матеріально відповідальним особам необхідно заповнювати матеріальний ярлик та прикріплювати його до місця зберігання матеріалів. У ньому необхідно вказати найменування матеріалів, номенклатурний номер, одиницю виміру, ціну та ліміт наявності матеріалів. Така організація складського обліку забезпечить оперативність та швидкість приймання та відпуску матеріалів, а також контроль за відповідністю фактичної їх наявності встановленим нормам запасу (ліміту).

На виробничих підприємствах у зв'язку з різними виробничими умовами споживання матеріалів та його фізичними властивостями є кілька варіантів складського обліку матеріалів.

На дрібних підприємствах з обмеженою номенклатурою матеріальних цінностей складський облік матеріалів ведуть у спеціальних книгах, які поєднують складський облік та звітність комірника. Записи у книгу виробляються у двох примірниках, у тому числі перший відривний служить як звіт завідувача складом. У книзі записують залишки матеріалів на початок звітного періоду, дані про надходження та вибуття цінностей за кожним документом та виводять залишки на кінець звітного періоду. Потім перший аркуш книги з усіма прибутковими та видатковими документами здають у бухгалтерію. У разі виявлення помилок в обидва екземпляри листів книги вносяться виправлення.

На більшості підприємств харчової промисловості, де щодня виконується багато записів щодо руху матеріалів, рекомендується використовувати книгу (картки) партійного обліку матеріалів. Комірник відкриває в ній рахунки на кожну партію матеріалів, що надійшли. Так як по кожній партії матеріалів по приходу може бути тільки один запис, а за видатком – кілька, записи по їх приходу та витратах виробляються в одній графі.

На великих підприємствах складський облік матеріалів доцільно вести над книгах, але в картках складського обліку. Картки відкривають у бухгалтерії на кожен номенклатурний номер матеріалу та передають на склад. Вони вказують номер складу, найменування матеріалу, номенклатурний номер, сорт, одиницю виміру, облікову ціну тощо. Комірники заповнюють у них колонки приходу, витрати та залишку матеріалів у натуральному вираженні. Записи в картках комірник здійснює виходячи з первинних документів у міру здійснення господарських операцій. Після кожного запису у ньому обов'язково виводиться залишок матеріалів. Завдяки цьому склад має оперативні відомості про стан запасів матеріалів.

Ведення складського обліку матеріалів на картках складає основу сортового аналітичного облікуматеріалів.

В умовах функціонування автоматизованого складського господарства замість карток та книг застосовують машинограми-відомості, що відображають залишки та рух матеріалів. Вони виходячи з первинних документів відбивають самі дані, що у картках і книгах складського обліку, проте на відміну них машинограммы-ведомости становлять розрізі складів і матеріально відповідальних осіб. Використання машинограм посилює контроль за рухом та станом матеріалів на складі та підвищує ефективність оперативного управління виробництвом.

У встановлені строки завідувачі складів на підставі первинних прибуткових та видаткових документів складають звіти про рух матеріальних цінностей, що здаються до бухгалтерії для подальшої перевірки та обробки. Начальники цехів (майстри) можуть складати виробничі звіти. Форми та порядок складання звітів залежать від галузевих особливостей, виробничих потужностей підприємств, ступеня автоматизації обліково-обчислювальних робіт та інших факторів. Однак, незважаючи на наявні відмінності, всі звіти складаються у двох примірниках, мають спільні риси та призначення. По-перше, більшість звітів складається переважно у натуральному вираженні, по-друге, переважають у всіх звітах вказуються залишки тих матеріальних цінностей початку і поклала край звітного періоду, і навіть їх рух, тобто. надходження та вибуття (витрата). У виробничих звітах поруч із фактичним витратою матеріалів вказують їх витрату за нормою. Перший екземпляр поданого звіту з доданими документами залишається у бухгалтерії виробничого підприємства, а другий – з розпискою бухгалтера повертається матеріально відповідальній особі та є підтвердженням подання звіту з документами. Крім того, звіт замінює складський облік.

У бухгалтерії звіти, що надійшли, піддаються ретельній перевірці. При перевірці звертається увага на правильність оформлення документів, законність і доцільність операцій, що відображаються; відповідність дат, документів тому періоду, протягом якого складено звіт; на правильність перенесення залишків із попереднього звіту. Потім перевіряються підсумки по приходу та витраті та точність визначення залишків матеріалів на кінець звітного періоду.

Якщо під час перевірки у звіті будуть виявлені якісь помилки, звіт повертається матеріально відповідальній особі для виправлення. Факт перевірки та приймання звіту підтверджується підписом бухгалтера.

Після закінчення перевірки звіту бухгалтер розпочинає його бухгалтерську обробку. Її сутність полягає у складанні бухгалтерських проводок з кожної господарської операції та підготовці документів та звіту для запису в облікові регістри.

2.2. Синтетичний та аналітичний облік виробничих запасів

Синтетичний облік виробничих запасів ведеться з рахунку 10 «Матеріали». Цей рахунок має такі субрахунки:

· "Сировина і матеріали";

· «Покупні напівфабрикати та комплектуючі вироби, конструкції та деталі»;

· «Паливо»;

· «Тара та тарні матеріали»;

· "Запасні частини";

· «Інші матеріали».

· «Матеріали, передані у переробку на бік»;

· "Будівельні матеріали";

· «Інвентар та господарське приладдя».

Відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку синтетичний облік виробничих запасів на рахунку 10 «Матеріали» дозволяється вести двома способами:

· За фактичною собівартістю;

· За обліковими цінами.

При першому способі на рахунку 10 «Матеріали» відображаються всі витрати на їх придбання та заготівлю.

При другому способі додатково використовують рахунки: 15 «Заготівля та придбання матеріалів» та 16 «Відхилення вартості матеріалів».

Застосування того чи іншого способу визначається підприємством самостійно та вказується у його обліковій політиці.

Традиційним і спрощеним є перший спосіб обліку матеріалів. У цьому випадку на матеріали, що надійшли в бухгалтерському обліку, дебетують рахунок 10 «Матеріали» і кредитують рахунки:

76 «Розрахунки з різними дебіторами та кредиторами» – на вартість послуг, що оплачуються чеками транспортним (залізничним, водним) організаціям, а також інформаційні та консультаційні послуги, мита та ін.;

71 «Розрахунки з підзвітними особами» – на вартість сировини та матеріалів, придбаних та сплачених із підзвітних сум;

23 «Допоміжні виробництва» – на витрати на доставку матеріалів власним транспортом і фактичну собівартість матеріалів власного виробництва;

20 "Основне виробництво" - на вартість отриманих з виробництва зворотних відходів та ін.

Якщо під час приймання виявляється їх недостача чи псування, ці операції на матеріальних рахунках не відбиваються. У разі коли недостача сировини та матеріалів не перевищує норму природних втрат у дорозі, вона списується на загальногосподарські витрати виробничого підприємства. При виявленні недостачі і псування сировини і матеріалів з вини постачальника останньому пред'являється претензія. Ця операція в обліку відображається за дебетом рахунка 76-2 «Розрахунки за претензіями» та кредитом рахунку 60 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками».

При веденні синтетичного обліку матеріалів фактичної собівартості в рамках рахунку 10 «Матеріали» доцільно відкрити два аналітичні рахунки:

· Матеріали за обліковими цінами;

· Транспортно-заготівельні витрати чи відхилення вартості матеріалів.

Відпустка сировини та матеріалів із центральних складів до комор виробничих цехів розглядається як внутрішні переміщення та у бухгалтерському обліку відображається записом: дебет рахунку 10 «Матеріали», аналітичний рахунок «Центральний склад»; кредит рахунка 10 "Матеріали", аналітичний рахунок "Виробничий цех".

Виробнича витрата сировини та матеріалів у бухгалтерському обліку відображається шляхом списання з кредиту рахунку 10 «Матеріали» до дебету рахунків:

· 20 «Основне виробництво» – на вартість сировини та матеріалів, витрачених в основному виробництві;

· 23 «Допоміжні виробництва» – на вартість матеріалів, витрачених у допоміжних виробництвах;

· 25 «Загальновиробничі витрати» – на вартість матеріалів, витрачених на загальновиробничі потреби;

· 26 «Загальногосподарські витрати» - на вартість матеріалів, витрачених на загальногосподарські потреби;

· 28 «Шлюб у виробництві» - на вартість матеріалів, витрачених на виправлення бракованої продукції та ін.

Протягом місяця списання сировини та матеріалів проводиться за твердими обліковими цінами. Наприкінці місяця визначають різницю між фактичною собівартістю витрачених матеріалів та вартістю їх за твердими обліковими цінами. Різницю списують ті ж рахунки витрат, куди були списані матеріали за твердими обліковими цінами. При цьому якщо фактична собівартість вища за тверду облікову ціну, то різницю між ними списують додатковою бухгалтерською проводкою, зворотну різницю – способом «сторно», тобто. негативними числами.

При другому способі обліку матеріалів на їх фактичну собівартість на основі розрахункових документів постачальників та інших організацій, що надійшли, дебетується рахунок 15 «Заготівля та придбання матеріалів» і кредитуються рахунки: 60 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»; 76 «Розрахунки з різними дебіторами та кредиторами»; 71 «Розрахунки з підзвітними особами» та інших. Записи на рахунках виробляються незалежно від цього, коли сировину й матеріали надійшли складу виробничого підприємства – до чи після отримання розрахункових документів постачальників та інших організацій.

На облікову вартість оприбуткованих матеріалів у бухгалтерському обліку дебетується рахунок 10 «Матеріали» та кредитуються рахунки:

15 «Заготівля та придбання матеріалів» – на фактичну вартість сировини та матеріалів, якщо вона нижча за облікову вартість;

16 «Відхилення вартості матеріалів» – на суму різниці між вартістю матеріалів за обліковими цінами та їх фактичною собівартістю.

У разі перевищення фактичної собівартості оприбуткованих матеріалів від вартості їх за обліковими цінами, на наявну різницю в бухгалтерському обліку дебетують рахунок 16 «Відхилення вартості матеріалів» і кредитують рахунок 15 «Заготівля та придбання матеріалів».

Залишок рахунку 15 «Заготівля та придбання матеріалів» показує вартість сплачених, але не надійшли складу виробничого підприємства від постачальників матеріалів за звітний місяць.

Враховані протягом місяця на рахунку 16 «Відхилення вартості матеріалів» різниці між фактичною собівартістю придбаних матеріалів та вартістю їх за обліковими цінами наприкінці місяця списуються на рахунки витрат пропорційно вартості витрачених матеріалів за обліковими цінами. У разі перевищення фактичної собівартості матеріалів вартості їх за обліковими цінами в бухгалтерському обліку дебетують рахунки витрат і кредитують рахунок 16 «Відхилення вартості матеріалів». Інакше у бухгалтерському обліку виробляється сторнувальний запис.

При реалізації матеріалів на бік, синтетичний облік яких ведеться за фактичною собівартістю, у бухгалтерському обліку виробляються такі записи:

1. Дебет рахунка 91 «Інші доходи та витрати» - на фактичну собівартість реалізованих матеріалів.

Кредит рахунки 10 "Матеріали".

2. Дебет рахунку 62 «Розрахунки з покупцями та замовниками» – на продажну вартість матеріалів.

Кредит рахунки 91 «Інші доходи та витрати».

3. Дебет рахунка 91 «Інші доходи та витрати» - на суму ПДВ за реалізованим матеріалом.

Кредит рахунки 68 "Розрахунки з бюджетом".

Фінансовий результат від реалізації матеріалів списується з рахунку 91 «Інші доходи та витрати» на рахунок 99 «Прибутки та збитки».

У разі реалізації матеріалів на бік, синтетичний облік яких ведеться за обліковими цінами, списання облікової вартості матеріалів відображають за дебетом рахунка 91 «Інші доходи та витрати» та кредитом рахунку 10 «Матеріали». На суму різниці між фактичною собівартістю матеріалів та вартістю їх за обліковими цінами дебетують рахунок 91 «Інші доходи та витрати» та кредитують рахунок 16 «Відхилення вартості матеріалів». У цьому виробляється або звичайна, або сторнувальна запис.

У бухгалтерії виробничого підприємства, поруч із синтетичним обліком матеріалів, паралельно ведеться аналітичний облік. Існують різні варіанти аналітичного обліку матеріалів: сортовий, партійний, оперативно-бухгалтерський та ін.

Сортовий спосіб обліку матеріалів передбачає ведення обліку у натурально-вартісному вираженні за видами та сортами матеріалів.

На кожен вид та сорт матеріалів у бухгалтерії відкривають картки аналітичного обліку, в яких на підставі первинних документів записують операції з надходження та витрати матеріалів. Ці картки від карток складського обліку матеріалів лише тим, що облік матеріалів у яких ведуть у натуральному, а й у грошах. Після закінчення місяця за підсумковими даними всіх карток по кожному складу та в цілому по підприємству складають сортові кількісно-сумові оборотні відомості аналітичного обліку та звіряють їх з оборотами та залишками синтетичного рахунку 10 «Матеріали» та даними карток складського обліку.

Партійний спосіб обліку матеріалів переважно застосовують на підприємствах харчової промисловості за тими видами сировини та матеріалів, за якими необхідний суворий контроль за дотриманням термінів зберігання та використання. Цей спосіб передбачає складання по кожній партії матеріалів партійної карти, що надійшли. У ній на відміну складської партійної книжки (карти) вказується вартість матеріалу. Записи у партійній карті ведуться лінійно-позиційним способом. Наприкінці місяця партійні карти звіряються з регістрами складського обліку та його дані узагальнюють шляхом складання оборотної відомості. Підсумки останньої порівнюють із даними синтетичного обліку.

Оперативно-бухгалтерський спосіб обліку матеріалів передбачає ведення натурального обліку матеріалів складі. Працівник бухгалтерії, здійснюючи прийом звітів від матеріально відповідальних осіб безпосередньо на складах, перевіряє за первинними документами правильність відображення їх даних у регістрах складського обліку. У бухгалтерії натурально-вартісний облік не ведуть, а застосовують сумовий облік руху матеріалів.

Наприкінці місяця на підставі даних складського обліку бухгалтер виписує кількісні залишки матеріалів за їх окремими видами у спеціальну сальдову відомість обліку залишку матеріалів на складі (без оборотів приходу та залишку). Потім бухгалтер здійснює таксування та підрахунок підсумків залишків матеріалів за твердими обліковими цінами за окремими обліковими групами матеріалів та загалом за складом.

Оперативно-бухгалтерський (сальдовий) спосіб обліку матеріалів – один із найбільш ефективних, особливо в умовах ручної обробки облікових даних та малої механізації обліку. Його застосування дозволяє уникати ведення громіздкого натурально-вартісного обліку у бухгалтерії та не допускає його дублювання із записами складського обліку.

На дрібних виробничих підприємствах як регістри натурально-вартісного обліку можна використовувати матеріальні звіти. У цьому випадку значно скорочується трудомісткість обліково-обчислювальних робіт, досягається тотожність складського та бухгалтерського обліку та спрощується звіряння даних синтетичного та аналітичного обліку.

Сумовий аналітичний облік матеріалів на виробничих підприємствах залежно від форми бухгалтерського обліку, що застосовується, може вестися в книгах, картках, відомостях, журналах-ордерах і машинограмах.

Найбільший ефект організації обліку матеріалів досягається при застосуванні автоматизованої форми бухгалтерського обліку, використанні персональних комп'ютерів і прогресивних програм.

8. Облік ПДВ за матеріальними запасами, що надійшли

Податок на додану вартість за матеріальними цінностями, що надійшли, враховується відповідно до другої частини Податкового Кодексу.

Відповідно до ст. 171. Податкового Кодексу вирахуванням підлягають суми податку, пред'явлені платнику податків та сплачені ним при придбанні товарів (робіт, послуг) для здійснення виробничої діяльності або інших операцій, що визнані об'єктами оподаткування або для здійснення перепродажу придбаних товарів.

Відповідно до ст. 172 податкові відрахуваннянадаються за дотримання таких умов:

товари (роботи, послуги) прийнято до обліку;

товари (роботи, послуги) сплачені;

виробничих Синтетичний та аналітичний облік виробничих запасів Синтетичнірахунки за облікуматеріалів призначені для узагальнення...

• Виробничі запасита їх значення

  Дипломна робота >> Економіка

  С.175]; 9) ведення синтетичногоі аналітичного обліку виробничих запасів. Для вирішення завдань по організації обліку виробничих запасівпідприємства необхідно...

389. Синтетичний та аналітичний облік наявності та руху МПЗ (сировини, матеріалів, добрив, засобів захисту рослин та тварин, палива, тари та тарних матеріалів, продукції, сировини, переданих у переробку на бік, будівельних матеріалів, кормів, насіння, посадкового матеріалу та інших матеріальних ресурсів) ведеться відповідно до вимог ПБО 5/01, Методичних вказівок та ін.

390. Для синтетичного обліку продукції та матеріалів передбачені рахунки та субрахунки, встановлені Планом рахунків бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності організацій та Інструкцією з його застосування, затвердженими Наказом Міністерства фінансів РФ від 31 жовтня 2000 р. N 94н, та Планом рахунків. До субрахунків ведуть аналітичні рахунки за складами або коморами (за матеріально відповідальними особами) та груп матеріалів та продукції.

391. В організаціях, що заготовлюють та переробляють сільськогосподарську продукцію, а також у будівельних, заготовлювальних матеріали та конструкції, витрати на заготівлю та доставку зазначених цінностей до включення до фактичної собівартості придбання (заготівлі) цінностей враховують на рахунку 44 "Витрати на продаж" (за наявності спеціальних постачальних структур).

392. МПЗ, отримані від постачальників, надходять з кредиту рахунки 60 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" або рахунки 15 "Заготівля та придбання матеріальних цінностей" незалежно від того, коли вони надійшли - до або після отримання розрахункових документів постачальника.

393. Синтетичний облік МПЗ ведеться на рахунках бухгалтерського обліку розділів: 2 "Виробничі запаси" та 4 "Готова продукція та товари". Рахунки даних розділів призначені для узагальнення інформації про наявність та рух, що належать організації матеріальних цінностей, призначених для обробки, переробки або використання у виробництві, або для господарських потреб, інвентарю та господарського приладдя, які відповідно до встановленого порядку включаються до складу коштів у обороті, готової продукції(продуктів виробництва) та товарів, а також операцій, пов'язаних з їх заготівлею та придбанням.

Крім того, до розділу 2 включено рахунки для обліку резервів під зниження вартості матеріальних цінностей, обліку відхилень у їх вартості та податку на додану вартість за придбаними цінностями.

Облік МПЗ сільськогосподарського виробництва за видами ведуть на рахунках 10 "Матеріали", 43 "Готова продукція", 41 "Товари".

При цьому сільськогосподарську продукцію, призначення якої чітко визначено при отриманні з виробництва (наприклад, деякі види кормів, насіння та посадкового матеріалу), надходять безпосередньо на субрахунки з обліку відповідних матеріальних цінностей. Продукцію, призначення якої чітко не визначено, враховують на рахунку 43 "Готова продукція". Після завершення підробітку та визначення призначення цієї продукції частину її, яка підлягає використанню як корми та насіння, відносять на рахунок 10 "Матеріали", а надійшла (придбана) з метою перепродажу, в т.ч. через власну торговельну мережу – на рахунок 41 "Товари".

Вартість матеріальних цінностей, витрачених у процесі виробничої та господарської діяльності, списують на відповідні рахунки обліку витрат на виробництво, продаж та інші після складання первинних документів, що підтверджують їх використання (витрата).

Сировина та матеріали, що відпускаються зі складів організації - цехам, дільницям та іншим підрозділам, списують під звіт матеріально відповідальних осіб цих підрозділів. Якщо підрозділи немає своїх складів, то зазначені матеріальні цінності відносять безпосередньо виробництва.

Сировина та матеріали власного виробництва, що спрямовуються у промислову переробку, списують за фактичною собівартістю в дебет субрахунку 20-3 "Промислові виробництва".

394. Матеріальні цінності, прийняті на відповідальне зберігання, враховують на позабалансовому рахунку 002 "Товарно-матеріальні цінності, прийняті на відповідальне зберігання". Сировина та матеріали замовника, прийняті організацією в переробку (давальницька сировина), але не оплачувані, враховують на позабалансовому рахунку 003 "Матеріали, прийняті на переробку".

395. Відображення операцій із придбання матеріалів бухгалтерського обліку може здійснюватися по-різному. Залежно від облікової політики організації надходження матеріалів може відображатися з використанням синтетичних рахунків 15 "Заготівля та придбання матеріальних цінностей" та 16 "Відхилення вартості матеріальних цінностей" або без використання їх.

Рахунок 15 "Заготівля та придбання матеріальних цінностей" призначений для узагальнення інформації про заготівлю та придбання МПЗ.

У першому випадку на підставі документів, що надійшли в організацію, постачальників роблять запис по дебету рахунку 15 "Заготівля та придбання матеріальних цінностей" та кредиту рахунку 60 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками", 20 "Основне виробництво", 23 "Допоміжні виробництва", 71 "Розрахунки з підзвітними особами" і т.д. залежно від каналу надходження цінностей та характеру витрат із заготівлі та доставки їх до організації. При цьому запис по дебету рахунку 15 "Заготівля та придбання матеріальних цінностей" та кредиту рахунку 60 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" здійснюють незалежно від того, коли матеріали надійшли до організації - до або після отримання розрахункових документів постачальника.

Оприбуткування матеріалів, що фактично надійшли до організації, відображають записом за дебетом рахунку 10 "Матеріали" та кредитом рахунку 15 "Заготівля та придбання матеріалів" за обліковими цінами. При обліку матеріалів за обліковими цінами суму різниці у вартості придбаних МПЗ (палива, мінеральних добрив, насіння, кормів, посадкового матеріалу, будівельних матеріалів та ін.), обчисленої у фактичній собівартості придбання (заготівлі) та облікових цінах, списують у дебет чи кредит рахунка 16 "Відхилення вартості матеріальних цінностей" з рахунку 15 "Заготівля та придбання матеріальних цінностей".

За рахунком 15 "Заготівля та придбання матеріальних цінностей" знаходить відображення вартість матеріалів, що знаходяться на кінець місяця в дорозі або не вивезені зі складів постачальників (без оприбуткування цих цінностей на склад). На початку наступного місяця такі суми сторнирують і в поточному обліку відображають по дебету рахунки 15 "Заготівля та придбання матеріальних цінностей", а залишок наприкінці місяця списують до дебету рахунку 16 "Відхилення вартості матеріальних цінностей".

Можливо не робити наприкінці місяця запису за рахунком 15 "Заготівля та придбання матеріальних цінностей" на вартість матеріалів, що залишилися на кінець місяця в дорозі або не вивезені зі складів постачальників. При цьому різниця між вартістю матеріалів, що фактично надійшли в організацію, за обліковими цінами і фактичною собівартістю придбання (заготівлі) цих матеріалів списують у дебет рахунки 16 "Відхилення вартості матеріальних цінностей". Залишок за рахунком 15 "Заготівля та придбання матеріальних цінностей" на кінець місяця показує наявність матеріальних цінностей у дорозі.

Заготівельні організації аналітичний облік за рахунком 15 ведуть за видами продукції та каналами надходження від постачальників.

Накопичені на рахунку 16 "Відхилення вартості матеріальних цінностей" різниці у вартості придбаних МПЗ, обчисленої у фактичній собівартості придбання (заготівлі), та облікових цінах списують (сторнують - при негативній різниці) до дебету рахунків обліку витрат на виробництво, витрат на продаж або інших відповідних рахунків пропорційно вартості за обліковими цінами витрачених у виробництві матеріалів.

Аналітичний облік за рахунком 16 "Відхилення вартості матеріальних цінностей" ведуть по групам МПЗ з приблизно однаковим рівнем цих відхилень.

У другому випадку оприбуткування матеріалів відображають записом по дебету рахунки 10 "Матеріали" та кредиту рахунків 60 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками", 20 "Основне виробництво", 23 "Допоміжні виробництва", 71 "Розрахунки з підзвітними особами" і т.д. залежно від того, звідки надійшли ті чи інші цінності та від характеру витрат із заготівлі та доставки матеріалів до організації.

396. Рахунок 10 "Матеріали" призначений для узагальнення інформації про наявність та рух, що належать організації сировини, матеріалів, запасних частин, інвентарю та господарському приладдя, тари тощо. цінностей (зокрема що у дорозі і переробці).

Матеріали враховують на рахунку 10 "Матеріали" щодо фактичної собівартості їх придбання (заготівлі) або облікових цін. Сільськогосподарські організації, продукцію власного виробництва звітного року, що відображається на рахунку 10 "Матеріали", протягом року (до складання річної звітної калькуляції) враховують за плановою собівартістю. Після складання річної звітної калькуляції планову собівартість матеріалів коригують до фактичної собівартості.

До рахунку 10 "Матеріали" можуть бути відкриті наступні субрахунки:

10-1 "Сировина та матеріали";

10-2 "Добрива, засоби захисту рослин та тварин";

10-3 "Покупні напівфабрикати та комплектуючі вироби, конструкції та деталі";

10-4 "Паливо";

10-5 "Тара та тарні матеріали";

10-6 "Запасні частини";

10-7 "Корми";

10-8 "Насіння та посадковий матеріал";

10-9 "Матеріали та сировина, передані у переробку на бік";

10-10 "Будівельні матеріали";

10-11 "Інвентар та господарське приладдя (строком корисного використання до 12 місяців) (зі строком використання до 12 місяців)";

10-12 "Інші матеріали".

397. На субрахунку 10-1 "Сировина та матеріали" враховують наявність та рух: сировини та основних матеріалів (у тому числі будівельних - у будівельних організаціях), що входять до складу продукції, що виробляється, утворюючи її основу, або є необхідними компонентами при її виготовленні, а також використовувані під час виконання робіт та надання послуг. Тут враховують і допоміжні матеріали, що беруть участь у виробництві продукції або споживаються для господарських потреб, технічних цілей.

Переробні організації на цьому субрахунку враховують сільськогосподарську продукцію, худобу та птицю, призначені для переробки, придбані з боку після визначення її собівартості на рахунку 15 "Заготівля та придбання матеріальних цінностей".

Сільськогосподарські організації на субрахунку 10-1 відображають покупну сировину, призначену для промислової переробки у своєму господарстві (наприклад, цукор для вироблення соків, метал для виготовлення виробів та запасних частин, сіль та прянощі для консервування овочів). Сільськогосподарську продукцію власного виробництва, призначену для використання як сировину для промислової переробки у своєму господарстві, враховують на рахунку 43 "Готова продукція".

398. На субрахунку 10-2 враховують органічні та мінеральні добрива. Мінеральні добрива відбивають у фізичній масі із зазначенням вмісту діючої речовини.

Сільськогосподарські організації на цьому субрахунку враховують засоби захисту рослин та тварин (отрутохімікати, біопрепарати, медикаменти та інші хімікати, що використовуються для боротьби зі шкідниками та хворобами сільськогосподарських культур, тварин, проведення дослідів із рослинами, тваринами тощо). При цьому риб'ячий жир, ацидофілін та інші ветеринарно-профілактичні матеріали відносять до вітамінних кормів і відбивають на субрахунку 10-7 "Корма".

Зазначені матеріали у місцях зберігання (склади, ветаптеки, ветлікарні, ветучастки тощо.) враховують за кожним найменуванням і кількості, а бухгалтерії - в грошах по кожному їх виду.

На цьому субрахунку враховують також медичні аптечки та медпрепарати у вказаному вище порядку.

Науково-дослідні та інші організації на субрахунку 10-2 враховують різні матеріали для наукових та інших цілей (реактиви, хімікати, скло, хімпосуд, електро- та радіоматеріали, папір для видання друкованої продукції, метал, матеріали, що використовуються неодноразово або тривалий час, та інші).

399. На субрахунку 10-3 "Покупні напівфабрикати та комплектуючі вироби, конструкції та деталі" враховують наявність та рух покупних напівфабрикатів, готових комплектуючих виробів (у тому числі будівельних конструкцій та деталей - у будівельних організацій), що придбаваються для комплектування продукції, що випускається (будівництва) , які вимагають витрат на їх обробку або складання. Вироби, придбані для комплектації, вартість яких не входить у собівартість продукції, враховують на рахунку 41 "Товари".

Організації, зайняті виконанням науково-дослідних, конструкторських та технологічних робіт, що набувають на стороні необхідні їм як комплектуючі вироби для проведення цих робіт з певної науково-дослідної або конструкторської теми - спеціальне обладнання, інструменти, пристрої та інші прилади, враховують на субрахунку 10-3 "Покупні напівфабрикати та комплектуючі вироби, конструкції та деталі". Обладнання та прилади загального застосування строком корисного використання понад 12 місяців на рахунку 10 "Матеріали" не враховують, а відображають у складі основних засобів.

400. На субрахунку 10-4 "Паливо" враховують наявність та рух пального, мастильних матеріалів, твердого та газоподібного палива, придбаного або заготовленого для технологічних потреб, експлуатації сільськогосподарських машин та транспортних засобів, а також для вироблення енергії або для опалення будівель (дизельне паливо , мазут, газ, вугілля, дрова, торф), що використовуються як паливо відходи, отримані в процесі виробництва (тирса, стружка, обрізки тощо, а також дрова, отримані від розбирання списаних будівель, споруд, багаторічних насаджень та ін.) .

При використанні нафтопродуктів, отриманих за талонами, облік їх ведуть також на субрахунку 10-4 "Паливо".

Аналітичний облік палива ведуть, як правило, щодо кожного одержувача (водія автомобіля, тракториста-машиніста та ін.). Вартість палива, використаного на виробничі потреби, опалення та вироблення енергії відносять до дебету рахунків обліку виробничих витрат (20, 23 та інші) за призначенням.

На цьому субрахунку враховують і відпрацьовані олії, інші нафтопродукти, злиті з двигунів, трансмісії та інших вузлів тракторів, автомобілів та інших машин, а також використані у ремонтній майстерні на промивання запасних частин, вузлів та агрегатів. Зібрані та прийняті на нафтосклад відпрацьовані нафтопродукти надходять із кредиту рахунків обліку виробничих витрат (20, 23 та інші) за цінами можливого використання(Продажу). За цими ж цінами відбивають і витрати відпрацьованих нафтопродуктів на внутрішньогосподарські потреби.

Облік нафтопродуктів ведуть за їх видами, марками та місцями зберігання та матеріально відповідальними особами.

Залишок палива, врахований на субрахунку, повинен відповідати даним аналітичного обліку за кожним місцем зберігання, водієм автомобіля або трактористу-машиністу.

Підставою для списання бензину та дизельного палива на витрати виробництва є дані дорожніх (облікових) листів та інших документів про фактичну витрату палива за звітний період. Накопичувальні відомості приймають після звіряння записів у них з даними дорожніх (облікових) листів.

Облік нафтопродуктів, призначених для продажу за готівку громадянам, здійснюють на аналітичному рахунку "Нафтопродукти для продажу".

Прийняті до обліку нафтопродукти відображають на дебеті субрахунку 10-4 "Паливо" (в оцінці за фактичною собівартістю) та кредитом рахунків: 60 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" та іншими рахунками залежно від каналів надходження.

Синтетичний та аналітичний облік реалізації нафтопродуктів за видами за готівку ведуть окремо від нафтопродуктів, що використовуються для потреб виробництва.

Суми, що належать з осіб у відшкодування допущеного перевитрати нафтопродуктів, відображають за дебетом рахунки N 73 "Розрахунки з персоналом за іншими операціями" та кредитом рахунків з обліку витрат на виробництво.

Підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію нафтопродуктів (у тому числі в баках транспортних засобів, машин, механізмів та талонів на нафтопродукти) відповідно до встановленого порядку.

Газоподібне паливо у балонах, резервуарах, що використовується на виробничі та побутові потреби, що знаходиться на складах та окремо у місцях його споживання (крім житлових будинків), а також газу по талонах враховують на субрахунку 10-4.

401. На субрахунку 10-5 "Тара та тарні матеріали" враховують наявність та рух усіх видів тари (картонна, дерев'яна, синтетична, мішкова (тканинна) та інша), крім використовуваної як господарський інвентар, а також матеріалів та деталей, призначених для виготовлення тари та її ремонту (деталі для складання ящиків, бочкова клепка, залізо обручне та ін.). Предмети, призначені для додаткового обладнання вагонів, барж, суден та інших транспортних засобів з метою забезпечення збереження матеріальних цінностей, що відвантажуються, враховують на субрахунку 10-1 "Сировина і матеріали" і до тари не відносять.

Організації, які здійснюють торговельну діяльність, враховують тару під товарами та порожню тару на рахунку 41 "Товари".

402. На субрахунку 10-6 "Запасні частини" враховують наявність та рух придбаних або виготовлених для потреб основної діяльності запасних частин, деталей, вузлів, агрегатів, акумуляторів, призначених для ремонтів, заміни зношених частин машин, обладнання, транспортних засобів тощо ., а також автомобільних шин у запасі та обороті. Тут же враховують рух обмінного фонду повнокомплектних машин, обладнання, двигунів, вузлів, агрегатів, що створюється у ремонтних підрозділах організації, технічних обмінних пунктах та інших ремонтних організаціях.

Автомобільні, тракторні шини (покришка, камера та обідня стрічка), що знаходяться на колесах та в запасі при транспортному засобі на даному субрахунку не враховують, оскільки вони включені до первісної вартості основних засобів.

Запасні частини враховують у грошах за групами та марками машин. Окремі види запасних частин можна враховувати за найменуванням із зазначенням їх кількості та вартості.

У місцях зберігання ведуть їх кількісний облік за найменуваннями та номенклатурними номерами (із зазначенням ціни придбання).

Наявність та рух двигунів, вузлів та агрегатів до обладнання та транспортних засобів, призначених для власних потреб, враховують окремо за групами та марками машин, обладнання та транспортних засобів.

Наявність та рух акумуляторів враховують за їх марками. Нові акумулятори враховують та зберігають окремо від тих, що були в експлуатації або прийняті для обміну в технічних обмінних пунктах, ремонтних організаціях.

Наявність та рух шин у запасі на складах, автомобілях технічної допомоги (нові та експлуатаційні), призначених для заміни на транспортних засобах, враховують також окремо.

Шини (гума), зняті з причепів і транспортних засобів, що списуються, придатні до експлуатації, приходять за вартістю, що відповідає їх залишковому пробігу. Шини, зняті з автомобілів та тракторів за непридатності їх для подальшої експлуатації, приймають на облік з кредиту рахунків обліку витрат на виробництво (20 "Основне виробництво", 23 "Допоміжні виробництва").

При цьому шини, придатні для відновлення та ремонту, відображають на субрахунку 10-6 "Запасні частини" за ціною за одиницю, обчисленою, виходячи з вартості 1 т старих шин, встановлених відповідними організаціями. За цими шин слід забезпечити як сумовий, так і кількісний облік. При здачі зазначених шин для відновлення на шиноремонтні організації з обміном на відновлені вартість зданих шин відображають на окремому аналітичному рахунку на субрахунку 10-9 (з субрахунку 10-6). При отриманні відновлених шин складу їх вартість, включаючи всі витрати на їх відновлення, приходять субрахунок 10-6 з кредиту субсчета 10-9.

Непридатні для відновлення шини, що підлягають здачі в переробку на регенерат та інші матеріали, зараховують на субрахунок 10-1 за цінами, за якими їх здають шиноремонтним організаціям або організаціям з переробки вторинної сировини.

Старі шини, що здаються для переробки на регенерат, списують з субрахунку 10-1 і в міру оплати рахунків і відображають як продаж інших матеріалів.

На субрахунку 10-6 враховують і придатні відновлення двигуни, вузли, агрегати, шини і запасні частини, зняті з машин і устаткування.

Організації, які здійснюють ремонтні роботи на цьому субрахунку, відображають надійшли від інших організацій для відновлення: трактори, двигуни, вузли та агрегати (за середньою обліковою вартістю); зношені запасні частини та двигуни, прийняті від організацій для відновлення (за договірною ціною). Облік зношених деталей вузлів агрегатів, придатних для відновлення, ведуть за найменуванням, кількістю та ціною на металобрухт.

Відпустку зношених деталей ремонтно-технічним організаціям для відновлення, а також деталі, вузли та агрегати, здані в металобрухт, враховують у порядку обліку продажу (за вартістю металобрухту) як інші матеріальні цінності.

Організації, які здійснюють торговельну діяльність, відновлені деталі, що надійшли від ремонтних організацій для подальшого їх продажу, враховують на рахунку 41 "Товари".

На субрахунку 10-6 організації, які здійснюють ремонтні роботи, враховують запасні частини, двигуни, вузли, агрегати, трактори та інше майно, що перебувають у ремонті.

В організаціях, що мають технічні обмінні пункти, облік машин та обладнання (у тому числі обладнання тваринницьких ферм) обмінного фонду ведуть у кількісно-сумовому вираженні за їх найменуванням та марками на субрахунку 10-6. Зараховані в обмінний фонд машини та обладнання враховують за ціною їхнього придбання.

На вартість ремонту зданої замовником машини та обладнання дебетують рахунок 62 субрахунок 6 "Розрахунки з покупцями та замовниками" та кредитують субрахунок 96 "Резерви майбутніх витрат".

При надходженні від інших організацій та видачі їм з обмінного фонду машин та обладнання, що були в експлуатації (придатних для обміну), в обмін на надійшли, а також під час відправлення ремонтно-технічної організації на ремонт та надходження від неї відремонтованих машин та обладнання на технічний обмінний пункт запису у бухгалтерському обліку за субрахунком 10-6 не виробляють, а ведуть лише складський (кількісний) облік.

В організаціях, які здійснюють ремонтні роботи, машини та обладнання, відпущені з обмінного фонду та прийняті від замовника замість виданих, а також передані в ремонт та прийняті з ремонту, відображають на субрахунку 10-6 за середньою обліковою вартістю.

На підставі акта на обмін вартість виданих замовнику з обмінного фонду машин та обладнання, що були в експлуатації, відображають за кредитом субрахунки 10-6 за аналітичними рахунками "Трактори, двигуни, вузли, агрегати, запасні частини, шини на складі, придатні для обміну", а на прийняті від замовника тих же марок машин чи обладнання, що потребують ремонту (відновлення), дебетують субрахунок 10-6 за аналітичними рахунками "Трактори, двигуни, вузли, агрегати, запасні частини, шини, що підлягають відновленню".

Кошти, що надійшли від організацій-замовників, за пред'явленими рахунками в оплату вартості ремонту зданих ними машин та обладнання замість отриманих з обмінного фонду відносять до резерву на ремонт тракторів, двигунів, вузлів та агрегатів обмінного фонду за кредитом рахунку 96 "Резерви майбутніх витрат".

Витрати на ремонт машин та обладнання обмінного фонду, прийнятих від інших організацій та інших ремонтно-технічних організацій в обмін на придатні, враховують на рахунку 20 "Основне виробництво".

Передачу машин та обладнання обмінного фонду зі складу до ремонтної майстерні (цеху) для їх ремонту відображають за кредитом субрахунку 10-6 за аналітичними рахунками "Трактори, двигуни, вузли, агрегати, запасні частини, шини, що підлягають відновленню" та дебету субрахунку 10-6 за аналітичними рахунками за марками тих самих машин, агрегатів, двигунів, вузлів, що у ремонті.

При обміні технічним обмінним пунктом нових тракторів, двигунів, вузлів та агрегатів на ті, що надійшли від організацій-замовників, кредитують рахунок 10 "Матеріали" на вартість виданих нових тракторів, двигунів, вузлів та агрегатів, аналітичні рахунки - "Трактори, двигуни, агрегати, вузли, шини для обміну" та дебетують субрахунок 10-6, аналітичні рахунки - "Трактори та інша техніка, що підлягає відновленню" (на залишкову вартість прийнятих в обмінний фонд від організації тракторів, двигунів, вузлів та агрегатів, що були в експлуатації); рахунок 62 "Розрахунки з покупцями та замовниками" на суму різниці між вартістю отриманих та залишковою вартістю зданих організацією-замовником тракторів, двигунів, вузлів та агрегатів, що були в експлуатації.

Одночасно залишкову вартість прийнятого трактора, двигуна, вузла або агрегату, віднесену на субрахунок 10-6 за аналітичними рахунками - "Техніка, що підлягає відновленню", збільшують на вартість його ремонту та відображають за дебетом субрахунку 10-6 та кредитом рахунку 96 "Резерви майбутніх витрат ".

На субрахунку 10-6 враховують також на окремих аналітичних рахунках зняті з машин та обладнання запасні частини та деталі, що мають залишковий ресурс та придатні для подальшого їх використання (без відновлення) при проведенні ремонтів, в оцінці залишкової вартості.

403. На субрахунку 10-7 "Корми" враховують наявність та рух кормів як власного виробництва, так і покупних. Надходження кормів відображають в оцінці, що дорівнює сумі фактичних витрат на придбання за мінусом компенсованих податків. Планову собівартість кормів власного виробництва за підсумками року доводять рівня фактичної.

Вироблені корми, що мають цільове призначення, приходять на субрахунок 10-7 безпосередньо з кредиту субрахунку 20-1 "Рослинництво".

Аналітичний облік кормів ведуть за групами, видами, сортами, кількістю та вартістю (на складах та інших місцях зберігання - за кількістю). На окремих аналітичних рахунках враховують заготовлений силос, сінаж та інші види кормів. При цьому враховують сіно однорічних та багаторічних трав, а також природних сінокосів – на одному аналітичному рахунку "Сіна всіх видів"; солому ярих та озимих культур - на загальному рахунку "Солома".

Корми тваринного походження (м'ясо звірів, молоко, яйця, мед та інші) надходять з кредиту субрахунку 20-2 "Тваринництво", відходи - з кредиту рахунку 29 "Обслуговуючі виробництва та господарства".

Отриману подрібнену фізичну масу качанів або зерна кукурудзи повної стиглості підвищеної вологості, закладену для кормових цілей, надходять із кредиту субрахунку 20-1 "Рослинництво" за плановою собівартістю з доведенням за підсумками року до рівня фактичної.

Фуражне зерно, передане організаціям з виробництва комбікормів для переробки на комбікорм на давальницьких засадах, враховують окремо, де крім вартості зерна відображають також витрати на доставку зерна та сплачені суми білково-вітамінних, мінеральних та інших кормових добавок, використаних при виробництві комбікорму, а також з переробки зерна на комбікорм. Отриманий комбікорм надходять з кредиту окремих аналітичних рахунків субрахунку 10-7 за дебетом аналітичних рахунків обліку комбікорму за собівартістю, що фактично склалася.

Сільськогосподарські організації, які виробляють комбікорм на продаж, давальницьке зерно враховують на позабалансовому рахунку 002 "Товарно-матеріальні цінності, прийняті на відповідальне зберігання", а оплачене - на субрахунку 10-1 "Сировина та матеріали".

Сільськогосподарські організації зерно, здане організаціям хлібопродуктів в обмін на комбікорми та зерно різноіменних культур, списують у відповідній оцінці (за аналітичними рахунками) у дебет рахунка 90 "Продажі" (аналітичні рахунки по кожному виду продукції, що здається) з відображенням як інший продаж та них витрат з праці працівників з відрахуваннями на соціальні потреби, зайнятих на затаривании і вантаженні зерна, і навіть інших витрат і послуг, що з обміном (крім транспортних витрат, відшкодовуваних заготівельними організаціями).

Комбікорми та зерно різноіменних культур, отримані від організацій хлібопродуктів у порядку обміну на здане ним зерно, надходять з кредиту рахунку 60 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" за вартістю придбання, включаючи оплату праці працівників за розвантаження отриманих комбікормів з відрахуваннями на соціальні потреби та витрати на їх доставці до організації.

Покупні корми, кормові добавки (або власні на продаж) повинні бути сертифіковані відповідно до Правил сертифікації кормів та кормових добавок на відповідність встановленим вимогам (Постанова Держстандарту Російської Федерації N 44 від 18 червня 2002 р.). Правила є обов'язковими для всіх учасників сертифікації, у тому числі комерційних та некомерційних організацій та індивідуальних підприємців.

404. На субрахунку 10-8 враховують насіння та посадковий матеріал виробництва минулого року, врожаю звітного року та покупні. При проведенні очищення, сортування та сушіння насіннєвого та посадкового матеріалів виробництва минулого року відходи, спричинені доопрацюванням (земля, мертва засміченість, усушка), відображають методом "червоне сторно". Витрати з очищення, сортування та сушіння відносять безпосередньо на збільшення вартості насіння. Витрати, пов'язані з підробітком насіння та посадкового матеріалу врожаю звітного року, відносять на витрати виробництва.

Сортове насіння, призначене для посіву, насіння дефіцитних та перспективних сортів враховують на субрахунку 10-8 окремо по кожному сорту, а в межах сорту - за репродукціями, категоріями сортової чистоти та класами посівного стандарту.

На окремих аналітичних рахунках субрахунку 10-8 враховують натуральні позики насіння (за плановою собівартістю відповідної продукції власного виробництва). Їх погашення здійснюють за фактичною собівартістю насіння того року, в якому здійснюється повернення з відображенням за дебетом рахунка 90 "Продажі". На субрахунку 8 рахунки 10 "Матеріали" організації враховують саджанці багаторічних насаджень, придбані в розплідниках як посадковий матеріал.

Втрати та недостачі кормів, насіння та посадкового матеріалу в межах та понад норми природного убутку, затверджених у встановленому порядку, списують на рахунок 94 "Нестачі та втрати від псування цінностей" з подальшим віднесенням на відповідні рахунки.

405. На субрахунку 10-9 "Матеріали, сировина, передані у переробку на бік" враховують рух сировини, матеріалів, переданих у переробку на бік, вартість яких у подальшому включається до витрат на виробництво отриманих із них виробів. Витрати з переробки, сплачені стороннім організаціям та особам, відносять до дебету рахунків, на яких враховують вироби, отримані від переробки.

Аналітичний облік матеріалів, сировини, переданих у переробку, організують по організаціям, які переробляють відповідні сировину та матеріали.

406. На субрахунку 10-10 "Будівельні матеріали" враховують наявність та рух усіх видів та груп будівельних матеріалів, що використовуються безпосередньо в процесі будівельних, монтажних та ремонтних робіт, для виготовлення будівельних деталей, для зведення та оздоблення конструкцій та частин будівель та споруд.

Облік вибухових речовин ведуть із дотриманням особливих правил.

Аналітичний облік за субрахунком 10-10 ведуть за групами, найменуваннями матеріалів та місцями їх зберігання (використання) за кількістю та вартістю.

407. На субрахунку 10-11 враховують наявність та рух інвентарю, інструментів, господарського приладдя зі строком корисного використання до 12 місяців.

Інформацію про наявність та рух предметів з терміном використання понад 12 місяців відображають на рахунку 01 "Основні засоби"; предметів, призначених для здачі в прокат, - на рахунку 03 "Дохідні вкладення матеріальних цінностей", а предметів з терміном використання менше 12 місяців незалежно від вартості - на субрахунку 10-11 "Інвентар та господарське приладдя". Які предмети, на якому рахунку враховувати, приймає рішення керівник організації, виходячи з характеру та умов діяльності своєї організації. Це рішення закріплюється в обліковій політиці щодо груп предметів, а не за кожним найменуванням окремо. При виборі зазначених вище рахунків основною умовою є термін служби інвентарю чи виду господарського приладдя.

Інвентар та господарське приладдя з терміном використання менше 12 місяців, що надійшли в рахунок вкладу до статутного (складеного) капіталу, відображають по дебету субрахунку 10-11 з кредиту рахунка 75 "Розрахунки з засновниками".

408. На субрахунку 10-12 "Інші матеріали" враховують наявність та рух відходів виробництва (обрубки, обрізки, стружка тощо); невиправного шлюбу; матеріальних цінностей, отриманих від вибуття основних засобів, які не можуть бути використані як матеріали, паливо або запасні частини в даній організації (чорні та кольорові метали у вигляді металобрухту), зношених шин, утильної гуми та інші відходи виробництва та вторинні матеріальні цінності.

Вартість сплачених матеріалів, що залишилися на кінець місяця в дорозі або не вивезених зі складів постачальників, наприкінці місяця відображають за дебетом рахунки 10 "Матеріали" та кредитом рахунку 60 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" (без оприбуткування цих цінностей на склад). На початку наступного місяця ці суми сторнують та відображають у поточному обліку фактично оприбутковані.

Фактичні витрати матеріалів на виробництво або для інших господарських цілей враховують за кредитом рахунки 10 "Матеріали" у кореспонденції з рахунками обліку витрат на виробництво, витрат на продаж та ін.

Продаж матеріалів на бік, безоплатну передачупроводять за кредитом рахунки 10 "Матеріали" та дебетом рахунку 91 "Інші доходи та витрати" з одночасним відображенням за кредитом рахунка 91 "Інші доходи та витрати" сум, належних організації за ці матеріали з покупців у кореспонденції з рахунком 62 "Розрахунки з покупцями та замовниками".

409. Організація аналітичного обліку готової продукції повинна забезпечити формування інформації про наявність та рух готової продукції за місцями зберігання та матеріально відповідальними особами.

Для організації обліку кількісних показників однорідної продукції можуть застосовуватись умовно-натуральні вимірювачі (наприклад, плодоовочеві консерви в умовних банках).

Дані аналітичного та синтетичного обліку готової продукції повинні забезпечувати отримання необхідних даних для складання бухгалтерської звітності.

Для обліку наявності та руху готової продукції організаціями, які здійснюють промислову, сільськогосподарську та іншу виробничу діяльність, використовується рахунок 43 "Готова продукція".

Готові вироби, придбані для комплектації (вартість яких не включається до собівартості продукції організації) або як товари для продажу, обліковуються на рахунку 41 "Товари".

Прийняття до бухгалтерського обліку готової продукції, виготовленої на продаж, зокрема і продукції, частково призначеної для потреб організації, відбивається по дебету рахунки 43 "Готова продукція" у кореспонденції з рахунками обліку витрат за виробництво чи рахунки 40 "Випуск продукції (робіт, послуг)". Якщо готова продукція повністю спрямовується для використання в самій організації, то вона на рахунок 43 "Готова продукція" може не доходити, а враховується на рахунку 10 "Матеріали" та інших аналогічних рахунках залежно від призначення цієї продукції (наприклад, фуражне зерно, насіння та посадковий матеріал, окремі види побічної продукції тваринництва та рослинництва).

При визнанні у бухгалтерському обліку виручки від продажу готової продукції її вартість списується з рахунку 43 "Готова продукція" до дебету рахунку 90 "Продажі".

Якщо виторг від продажу відвантаженої продукції певний час не може бути визнаний у бухгалтерському обліку (наприклад, при експорті продукції), то до моменту визнання виручки ця продукція враховується на рахунку 45 "Товари відвантажені". При фактичному відвантаженні її провадиться запис за кредитом рахунка 43 "Готова продукція" у кореспонденції з рахунком 45 "Товари відвантажені".

Готову продукцію, передану іншим організаціям для продажу на комісійних та інших подібних засадах, списують з рахунку 43 "Готова продукція" до дебету рахунку 45 "Товари відвантажені".

410. Якщо облік готової продукції ведеться за плановою (нормативною) собівартістю, то різниця між фактичною собівартістю та вартістю готової продукції за обліковими цінами враховується на рахунку "Готова продукція" за окремим субрахунком "Відхилення фактичної собівартості готової продукції від облікової вартості". Відхилення цьому субрахунку враховуються у розрізі номенклатури або з однорідним групам готової продукції, або з організації загалом. Перевищення фактичної собівартості над обліковою вартістю відображається за дебетом зазначеного субрахунку та кредитом рахунків обліку витрат. Якщо фактична собівартість нижча за облікову вартість, то різниця відображається сторнувальним записом.

Незалежно від методу визначення облікових цін, загальна вартість готової продукції (облікова вартість плюс відхилення) має дорівнювати фактичної виробничої собівартості цієї продукції.

411. У випадках переходу від одного виду облікової ціни до іншого, а також змін величини облікових цін може здійснюватися перерахунок залишків готової продукції до моменту зміни облікової ціни для того, щоб вся готова продукція за даною номенклатурою враховувалася за єдиною (новою) обліковою ціною. Зазначений перерахунок здійснюється не частіше ніж один раз на рік станом на 31 грудня звітного року і в бухгалтерському обліку відображається в наступному порядку:

сума збільшення облікової вартості відображається за дебетом субрахунку "Готова продукція за обліковими цінами" до рахунку "Готова продукція"; ця ж сума відображається сторнувальним записом за дебетом субрахунку "Відхилення фактичної собівартості готової продукції від облікової вартості";

сума зменшення облікової вартості відображається сторнувальним записом за дебетом субрахунку "Готова продукція за обліковими цінами" до рахунку "Готова продукція"; ця ж сума відображається за дебетом субрахунку "Відхилення фактичної собівартості готової продукції від облікової вартості" звичайним записом.

Перерахунок облікової вартості залишків готової продукції провадиться організацією самостійно. Перерахунок облікової вартості не повинен призводити до зміни загальної вартості готової продукції, тобто сум залишків по обидва субрахунки разом взяті.

Перерахунок облікової вартості залишків готової продукції у зв'язку із зміною облікових цін не може здійснюватися. І тут кожна партія готової продукції списується за тими обліковими цінами, якими вона була оприбуткована.

Перерахунок облікової вартості готової продукції не кваліфікується як переоцінка готової продукції.

Списання готової продукції (при відвантаженні, відпустці тощо) може здійснюватися за обліковою вартістю. Одночасно на рахунки обліку продажів списуються відхилення, що належать до проданої готової продукції (визначається пропорційно до її облікової вартості). Відхилення, які стосуються залишків готової продукції, залишаються на рахунку "Готова продукція" (субрахунку "Відхилення фактичної собівартості готової продукції від облікової вартості").

При списанні готової продукції з рахунку 43 "Готова продукція" сума відхилень фактичної виробничої собівартості, що відноситься до цієї продукції, від вартості за цінами, прийнятими в аналітичному обліку, визначається за відсотком, обчисленим виходячи із відношення відхилень на залишок готової продукції на початок звітного періоду та відхилень за продукції, що надійшла на склад протягом звітного місяця, до вартості цієї продукції за обліковими цінами.

Суми відхилень фактичної виробничої собівартості готової продукції від її вартості за обліковими цінами, що відносяться до відвантаженої та проданої продукції, відображають за кредитом рахунки 43 "Готова продукція" та дебетом відповідних рахунків додатковим або сторнувальним записом залежно від того, чи вони представляють перевитрату чи економію.

412. Для обліку випущеної продукції за звітний період в оцінці за плановою (нормативною собівартістю), а також виявлення відхилень її від фактичної виробничої собівартості у системі синтетичних рахунків призначено рахунок 40 "Випуск продукції (робіт, послуг)". Застосування рахунку 40 "Випуск готової продукції (робіт, послуг)" не є обов'язковим. Цей рахунок використовується організацією за необхідності.

За дебетом рахунку 40 "Випуск продукції (робіт, послуг)" відображається фактична виробнича собівартість випущеної з виробництва продукції, зданих робіт та наданих послуг (у кореспонденції з рахунками 20 "Основне виробництво", 23 "Допоміжні виробництва", 29 "Обслуговуючі виробництва та господарства ").

За кредитом рахунки 40 "Випуск продукції (робіт, послуг)" відображається нормативна (планова) собівартість виробленої продукції, зданих робіт та наданих послуг (у кореспонденції з рахунками 43 "Готова продукція", 90 "Продажі" та ін.).

Зіставленням дебетового та кредитового оборотів за рахунком 40 "Випуск продукції (робіт, послуг)" на останнє число звітного періоду визначають відхилення фактичної собівартості виробленої продукції, зданих робіт та наданих послуг від нормативної (планової) собівартості. Економія, тобто перевищення нормативної (планової) собівартості над фактичною, сторнується за кредитом рахунка 40 "Випуск продукції (робіт, послуг)" та дебетом рахунку 90 "Продажі". Перевитрата, тобто перевищення фактичної собівартості над нормативною (плановою), списується з рахунку 40 "Випуск продукції (робіт, послуг)" до дебету рахунку 90 "Продаж" додатковим записом.

Щомісячно рахунок 40 "Випуск продукції (робіт, послуг)" закривається та сальдо на звітну дату не має. Аналітичний облік за рахунком 40 "Випуск продукції (робіт, послуг)" організується, як правило, за видами продукції або за структурними підрозділами організації.

По продукції сільськогосподарського виробництва фактична собівартість визначається лише наприкінці року. У зв'язку з тим, що записи по дебету рахунки 40 "Випуск продукції (робіт, послуг)" можуть проводитися лише наприкінці року, втрачається можливість оперативного зіставлення фактичної та планової (нормативної) собівартості виробленої продукції, виконаних робіт та наданих послуг. Тому рахунок 40 доцільно застосовувати в організаціях із ритмічним циклом випуску продукції.

За дебетом рахунки 43 відображають надходження продукції з виробництва, а також виявлені при інвентаризації на складах надлишки, безоплатно отриманої готової продукції з боку та поверненої покупцями відвантаженої ним продукції.

За кредитом рахунки 43 відбивають вартість реалізованої продукції, і навіть відпущеної у переробку чи потреби основний діяльності, капітального будівництва, капітального ремонту, обслуговуючих виробництв і господарств, видачу продукції рахунок натуральної оплати праці працівникам тощо.

415. На субрахунку 43-2 враховують вироблену продукцію тваринництва за її видами (молоко, яйця, шерсть, шкірки звірів, мед, віск, товарну рибу, ембріони тварин-донорів та ін.). За дебетом цього субрахунку відображають надходження продукції тваринництва з виробництва у кореспонденції з кредитом субрахунків 20-2 "Тваринництво" та 23-7 "Гужовий транспорт" (вовна, шкури, отримані від робочої худоби), а за кредитом - продаж продукції заготівельним та іншим організаціям , працівникам господарства, а також використання окремих видів тваринницької продукції, непридатної для продажу, на корм худобі, птиці та звірам.

416. На субрахунках 43-3 та 43-4 на окремих аналітичних рахунках враховують вироблену готову продукцію (вироби) відповідно у промислових, допоміжних та обслуговуючих виробництвах за її видами, якістю та іншими показниками, за місцями зберігання у сумі фактичних витрат на її виробництво.

417. На субрахунку 43-5 сільськогосподарські та інші організації відображають прийняту від населення продукцію для реалізації у кореспонденції з кредитом субрахунку 76-7 "Розрахунки з громадянами за прийняті від них продукцію, худобу та птицю для реалізації".

Закуплену (прийняту) від населення продукцію враховують окремо від продукції власного виробництва та за її реалізації списують до дебету рахунки 90 "Продажі", субрахунок 6 "Продукції та тварини населення".

Аналітичний облік за рахунком 43 "Готова продукція" ведеться за місцями зберігання та окремими видами готової продукції.

418. Для узагальнення інформації про наявність та рух товарно-матеріальних цінностей, придбаних як товари для продажу, призначено рахунок 41 "Товари". Цей рахунок використовується в основному організаціями, які здійснюють торговельну діяльність, а також організаціями, які надають послуги комунального харчування.

В організаціях, які здійснюють промислову, сільськогосподарську та іншу виробничу діяльність, рахунок 41 "Товари" застосовується у випадках, коли будь-які вироби, матеріали, продукти купуються спеціально для продажу або коли вартість готових виробів, що купуються для комплектації, не включається до собівартості проданої продукції , а підлягає відшкодуванню покупцями окремо.

Організації, які здійснюють торговельну діяльність, на рахунку 41 "Товари" враховують також покупну тару та тару власного виробництва (крім інвентарної, що служить для виробничих або господарських потреб та враховується на рахунку 01 "Основні засоби" або 10 "Матеріали").

Товари, прийняті на відповідальне зберігання, обліковуються на позабалансовому рахунку 002 "Товарно-матеріальні цінності, прийняті на відповідальне зберігання". Товари, прийняті на комісію, враховуються на позабалансовому рахунку 004 „Товари, прийняті на комісію”.

422. На рахунку 42 "Торгова націнка" враховуються також знижки, що надаються постачальниками організаціям, які здійснюють роздрібну торгівлю, на можливі втрати товарів, а також на відшкодування додаткових транспортних витрат.

Кредитується рахунок 42 "Торгова націнка" під час прийняття до бухгалтерського обліку товарів у суми торгової націнки (знижок, накидок).

Суми торгової націнки (знижок, накидок) за товарами, проданими, відпущеними або списаними внаслідок природних втрат, шлюбу, псування, недостачі тощо, сторнуються за кредитом рахунку 42 "Торгова націнка" у кореспонденції з дебетом рахунку 90 "Продажі" та інших відповідних рахунків. Суми знижок (накидок), що належать до непроданих товарів, уточнюються на підставі інвентаризаційних описів шляхом визначення знижки (накидки), що належить, на товари відповідно до встановлених розмірів.

Сума знижки (накидки) на залишок непроданих товарів в організаціях, що здійснюють роздрібну торгівлю, може бути визначена за відсотком, обчисленим виходячи із відношення суми знижок (накидок) на залишок товарів на початок місяця та обороту за кредитом рахунку 42 "Торгова націнка" (без урахування сторнованих сум) до суми проданих за місяць товарів (за продажними цінами) та залишку товарів на кінець місяця (за продажними цінами).

Аналітичний облік за рахунком 42 "Торгова націнка" повинен забезпечувати роздільне відображення сум знижок (накидок) та різниць у цінах, що належать до товарів в організаціях, що здійснюють роздрібну торгівлю, та товарів відвантажених.

423. На субрахунку 41-3 "Тара під товаром та порожня" враховуються наявність та рух тари під товарами та тари порожньої (крім скляного посуду в організаціях, зайнятих роздрібною торгівлею, та у буфетах організацій, що надають послуги громадського харчування).

424. На субрахунку 41-4 "Покупні вироби" організації, які здійснюють промислову, сільськогосподарську та іншу виробничу діяльність, що користуються рахунком 41 "Товари", враховують наявність та рух товарів (стосовно порядку, передбаченого для обліку виробничих запасів).

425. Оприбуткування товарів і тари, що прибули на склад, відображається за дебетом рахунку 41 "Товари" у кореспонденції з рахунком 60 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" за вартістю їх придбання. При обліку організацією, зайнятою роздрібною торгівлею, товарів за продажними цінами одночасно із цим записом робиться запис за дебетом рахунку 41 "Товари" та кредитом рахунку 42 "Торгова націнка" на різницю між вартістю придбання та вартістю за продажними цінами (знижки, накидки). Транспортні (за завезенням) та інші витрати на заготівлю та доставку товарів відносяться з кредиту рахунку 60 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" до дебету рахунку 44 "Витрати на продаж".

Надходження товарів та тари може бути відображено з використанням рахунку 15 "Заготівля та придбання матеріальних цінностей" або без використання його у порядку, аналогічному порядку обліку відповідних операцій з матеріалами.

При визнанні у бухгалтерському обліку виручки від продажу товарів їх вартість списується з рахунку 41 "Товари" до дебету рахунку 90 "Продажі".

Якщо виторг від продажу відпущених (відвантажених) товарів певний час не може бути визнаний у бухгалтерському обліку, то до моменту визнання виручки ці товари враховуються на рахунку 45 "Товари відвантажені". При фактичній їхній відпустці (відвантаженні) проводиться запис за кредитом рахунка 41 "Товари" у кореспонденції з рахунком 45 "Товари відвантажені".

Товари, передані для переробки іншим організаціям, не списуються з рахунку 41 "Товари", а враховуються окремо.

Аналітичний облік за рахунком 41 "Товари" ведеться за відповідальними особами, найменуваннями (сортами, партіями, стосами), а в необхідних випадках і за місцями зберігання товарів.

Надіслати свою гарну роботу до бази знань просто. Використовуйте форму нижче

Студенти, аспіранти, молоді вчені, які використовують базу знань у своєму навчанні та роботі, будуть вам дуже вдячні.

Розміщено на http://www.allbest.ru/

Вступ

1. Виробничі запаси. загальні положення

1.1 Поняття матеріально-виробничих запасів та їх оцінка

1.2 Класифікація матеріально – виробничих запасів

1.3 Нормативно-правове регулювання бухгалтерського обліку матеріально – виробничих запасів

2. Синтетичний та аналітичний облік надходження матеріально-виробничих запасів

2.1 Документальне оформлення руху матеріально – виробничих запасів

2.2 Синтетичний облік надходження матеріально-виробничих запасів

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Прискорення соціально-економічного розвитку передбачає збільшення ефективності суспільного виробництва на основі всілякої економії матеріальних, трудових і грошових ресурсів. Політика ресурсозбереження - реальне джерело задоволення потреб суспільства, що зростають. Для того, щоб втілити це в життя необхідно знати всі тонкощі обліку наявності та руху ресурсів, насамперед матеріально – виробничих запасів, які становлять основу діяльності підприємства.

Запаси є одним із найважливіших чинників забезпечення сталості та безперервності відтворення. Цю важливу роль відіграють усі складові сукупного матеріального запасу, зокрема товарно-матеріальні цінності, що у підприємства галузей обращения.

p align="justify"> Для здійснення точного і повного відображення в системі бухгалтерського обліку операцій з матеріально-виробничими запасами необхідно керуватися законодавчими актами РФ, постановами Президента та уряду, нормативними документами і т.д. У системі матеріальних запасів підприємства часто зустрічаються порушення та відхилення від чинних нормативних положень. Таким чином бухгалтерський облік та аудит із матеріальними запасами є життєво необхідним підприємствам, які ведуть свою діяльність.

Загальноприйнятим є віднесення продуктів праці до товарних запасів підприємства від їх надходження складу підприємства досі навантаження на транспортні засоби для відправки чи безпосередньої передачі споживачам.

Безперервність виробництва вимагає, щоб постійно перебувала на складах достатня кількість сировини та матеріалів для повного задоволення потреб виробництва у будь-який момент їх використання. Тому необхідність безперебійного постачання виробництва в умовах безперервності попиту та дискретності поставок зумовлює створення на підприємствах матеріальних запасів, тобто товарно-матеріальних цінностей.

Незважаючи на те, що зараз йде тенденція прискорення оборотності товарно-матеріальних цінностей на підприємстві, а отже, і зниження розмірів їх запасів, аж до роботи з коліс, товарно-матеріальні цінності, як і раніше, займають головну роль у забезпеченні підприємства нормальними ритмічними умовами роботи. .

Їх всебічне вивчення та правильне розуміння сутності запасів товарно-матеріальних цінностей, їх значення та ролі в економіці підприємств та об'єднань, стоїть у ряді найважливіших проблем з економії та раціонального використання матеріальних цінностей країни та завдань щодо вдосконалення матеріально-технічного постачання всіх підприємств країни.

Поруч із актуальністю теми бухгалтерського обліку матеріально-виробничих запасів слід зазначити недостатню освітленість питань цієї теми у літературі. В основному у виданнях, що публікуються, розглядаються нормативні документи без наведення практичних прикладів, крім того, не проаналізовано нові документи. Більшість журнальних статей є суб'єктивною думкою автора, що дає гарантії правильності тих чи інших методів застосування положень бухгалтерського обліку практично. Актуальність теми та, водночас, її недостатня вивченість визначили вибір цієї теми.

Як теоретичну та методологічну основу проведення дослідження є нормативні документи з питань організації бухгалтерського обліку на тему роботи. При цьому були використані джерела навчальної літератури та матеріали періодичного друку, а також використані фактичні матеріали з обліку та звітності.

Метою роботи є вивчення матеріально-виробничих запасів, організації обліку постачання матеріалів.

Отже завданнями роботи є:

1) Розгляд матеріально-виробничих запасів, як об'єкта обліку та контролю, тобто. дослідження їх:

а) сутності;

б) класифікації;

в) оцінки;

г) нормативно-правового забезпечення.

2) Вивчити практику обліку надходження матеріалів:

а) документальне оформлення надходження матеріалів;

Ці цілі та завдання необхідно вирішити під час написання курсової роботи.

1. Виробничі запаси. загальні положення

1.1 Поняття матеріально-виробничих запасів та їх оцінка

Виробничі запаси - частина майна, що використовується:

при виробництві продукції, виконанні робіт, наданні послуг, призначених для продажу;

для управлінських потреб організації.

Виробничі запаси використовуються, як правило, як предмети праці у виробничому процесі. Вони цілком споживаються у кожному виробничому циклі і повністю переносять свою вартість вартість вироблену продукцію, виконаних робіт, наданих послуг.

Як матеріально-виробничі запаси приймаються активи:

використовуються як сировина, матеріали тощо. при виробництві продукції, призначеної на продаж (виконання робіт, надання послуг);

призначені для продажу;

що використовуються для управлінських потреб організації.

Готова продукція є частиною матеріально - виробничих запасів, призначених на продаж (кінцевий результат виробничого циклу, активи, закінчені обробкою (комплектацією), технічні та якісні характеристики яких відповідають умовам договору або вимогам інших документів, у випадках, встановлених законодавством).

Товари є частиною матеріально - виробничих запасів, придбаних чи отриманих з інших юридичних чи фізичних осібта призначених для продажу.

p align="justify"> Одиниця бухгалтерського обліку матеріально - виробничих запасів вибирається організацією самостійно таким чином, щоб забезпечити формування повної та достовірної інформації про ці запаси, а також належний контроль за їх наявністю та рухом. Залежно від характеру матеріально – виробничих запасів, порядку їх придбання та використання одиницею матеріально – виробничих запасів може бути номенклатурний номер, партія, однорідна група тощо.

Основна частина матеріально-виробничих запасів використовується як предмети праці у виробничому циклі та повністю переносить свою вартість на вартість виробничої продукції.

Під матеріально-виробничими запасами не розуміються:

активи, що використовуються під час виробництва продукції, виконання робіт або надання послуг або для управлінських потреб організації протягом періоду, що перевищує 12 місяців або звичайний операційний цикл, якщо він перевищує 12 місяців;

активи, що характеризуються як незавершене виробництво.

Матеріально-виробничі запаси приймаються до бухгалтерського обліку за фактичною собівартістю.

Фактичною собівартістю матеріально-виробничих запасів, придбаних за плату, відповідно до положення визнається сума фактичних витрат організації для придбання, крім податку додану вартість та інших відшкодовуються податків (крім випадків, передбачених законодавством Російської Федерации).

До фактичних витрат на придбання матеріально-виробничих запасів належать:

суми, що сплачуються відповідно до договору постачальнику (продавцю);

суми, що сплачуються організаціям за інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з придбанням матеріально – виробничих запасів;

митні збори;

податки, що не відшкодовуються у зв'язку з придбанням одиниці матеріально - виробничих запасів;

винагороди, сплачувані посередницької організації, якою придбано матеріально - виробничі запаси;

витрати на заготівлі та доставці матеріально - виробничих запасів до місця їх використання, включаючи витрати на страхування. Дані витрати включають, зокрема, витрати на заготівлю та доставку матеріально - виробничих запасів; витрати за змістом заготівельно-складського підрозділу організації, витрати на послуги транспорту з доставки матеріально-виробничих запасів до місця їх використання, якщо вони не включені в ціну матеріально-виробничих запасів, встановлену договором; нараховані відсотки за кредитами, наданими постачальниками (комерційний кредит); нараховані до прийняття до бухгалтерського обліку матеріально - виробничих запасів відсотки за позиковими коштами, якщо вони залучені на придбання цих запасів;

витрати на доведення матеріально - виробничих запасів до стану, у якому вони придатні до використання у запланованих целях. Дані витрати включають витрати організації з підробітку, сортування, фасування та поліпшення технічних характеристик отриманих запасів, не пов'язані з виробництвом продукції, виконанням робіт та наданням послуг;

інші витрати, безпосередньо пов'язані з придбанням матеріально – виробничих запасів.

Не включаються до фактичних витрат на придбання матеріально-виробничих запасів загальногосподарські та інші аналогічні витрати, крім випадків, коли вони безпосередньо пов'язані з придбанням матеріально-виробничих запасів.

Фактичні витрати на придбання матеріально - виробничих запасів визначаються (зменшуються або збільшуються) з урахуванням сумових різниць, що виникають до прийняття матеріально - виробничих запасів до бухгалтерського обліку у випадках, коли оплата провадиться в рублях у сумі, еквівалентній сумі іноземній валюті(Умовних грошових одиницях).

Під сумовою різницею розуміється різниця між карбованцевою оцінкою фактично здійсненої оплати, вираженої в іноземній валюті (умовних грошових одиницях), кредиторської заборгованості з оплати запасів, обчисленої за офіційним або іншим погодженим курсом на дату прийняття її до бухгалтерського обліку, і карбованцевою оцінкою цієї кредиторської заборгованості обчисленої за офіційним чи іншим погодженим курсом на дату її погашення.

p align="justify"> Фактична собівартість матеріально - виробничих запасів при їх виготовленні самою організацією визначається виходячи з фактичних витрат, пов'язаних з виробництвом даних запасів. Облік та формування витрат за виробництво матеріально - виробничих запасів здійснюється організацією гаразд, встановленому визначення собівартості відповідних видів продукції.

Фактична собівартість матеріально - виробничих запасів, внесених рахунок вкладу статутний (складковий) капітал організації, визначається з їхньої грошової оцінки, узгодженої засновниками (учасниками) організації, якщо інше передбачено законодавством Російської Федерации.

Фактична собівартість матеріально - виробничих запасів, отриманих організацією за договором дарування чи безоплатно, і навіть залишаються від вибуття основних засобів та іншого майна, визначається з їх поточної ринкової вартості на дату прийняття до бухгалтерського обліку.

Поточна ринкова вартість - це сума коштів, яка може бути отримана внаслідок продажу зазначених активів.

При неможливості встановити вартість активів, переданих чи підлягають передачі організацією, вартість матеріально - виробничих запасів, отриманих організацією за договорами, які передбачають виконання зобов'язань (оплату) негрошовими коштами, визначається з ціни, за якою у порівняних обставинах придбаваються аналогічні матеріально - виробничі запаси.

У фактичну собівартість матеріально - виробничих запасів, отриману за переліченими вище договорами включаються також фактичні витрати організації на доставку матеріально-виробничих запасів і приведення їх у стан, придатний для використання.

p align="justify"> Фактична собівартість матеріально - виробничих запасів, в якій вони прийняті до бухгалтерського обліку, не підлягає зміні, крім випадків, встановлених законодавством Російської Федерації.

Організація, що здійснює торговельну діяльність, може витрати на заготівлі та доставці товарів до центральних складів (баз), вироблені досі їх передачі у продаж, включати до складу витрат на продаж.

Товари, придбані організацією на продаж, оцінюються за вартістю їх придбання. Організації, що здійснює роздрібну торгівлю, дозволяється проводити оцінку придбаних товарів за продажною вартістю з окремим урахуванням націнок (знижок).

Матеріально-виробничі запаси, які не належать організації, але перебувають у її користуванні чи розпорядженні відповідно до умов договору, приймаються до обліку в оцінці, передбаченій у договорі.

Оцінка матеріально - виробничих запасів, вартість яких при придбанні визначено в іноземній валюті, проводиться в рублях шляхом перерахунку суми в іноземній валюті за курсом Центрального банку Російської Федерації, що діє на дату прийняття запасів до бухгалтерського обліку.

Основними завданнями обліку виробничих запасів є контроль за збереженням матеріальних ресурсів, відповідністю складських запасів нормативам, контроль за виконанням планів постачання матеріалів, виявлення фактичних витрат, пов'язаних із заготівлею матеріалів, контроль за дотриманням норм виробничого споживання, правильний розподіл вартості витрачених у виробництві матеріалів за об'єктами калькуляції , раціональна оцінка виробничих запасів

Обчислення фактичної собівартості заготівлі кожного виду сировини та матеріалів потребує значних витрат праці та часу. Тому фактичну собівартість заготівлі обчислює лише невелика частина організацій з основних видів сировини чи матеріалів. На більшій частині організації поточної облік матеріальних цінностей ведуть за твердими обліковими цінами - за середніми покупними цінами, за плановою собівартістю та ін. З появою комп'ютерів та електронного маркування створюються дедалі більші можливості обчислення фактичної собівартості окремих видів матеріальних ресурсів.

Планом рахунків дозволяється здійснювати синтетичний облік матеріальних цінностей на рахунках 10 «Матеріали» та ін. облікові ціни обліковуються на синтетичному рахунку 16 «Відхилення вартості матеріальних цінностей».

Визначення фактичної собівартості матеріальних ресурсів, що списуються на виробництво, дозволяється проводити такими методами оцінки запасів:

за середньою собівартістю;

за собівартістю останніх за часом закупівель (метод ЛІФО).

Застосування одного з цих методів за видом (групою) запасів проводиться виходячи з припущення послідовності застосування облікової політики.

За собівартістю кожної одиниці оцінюються матеріально-виробничі запаси, що використовуються організацією в особливому порядку (дорогоцінні метали, дорогоцінне камінняі т.п.), або запаси, які не можуть бути звичайним чином замінені на інші.

Середня собівартість визначається за кожним видом (групою) запасів як приватне від поділу загальної собівартості виду (групи) запасів на їх кількість, що відповідно складаються з собівартості та кількості по залишку на початок місяця і за запасами, що надійшли, протягом місяця.

Перший та другий способи оцінки матеріальних ресурсів є традиційними для вітчизняної облікової практики. Протягом звітного місяця матеріальні ресурси списують на виробництво (як правило, за обліковими цінами), а наприкінці місяця списують відповідну частку відхилень фактичної собівартості матеріальних ресурсів вартості їх за обліковими даними цінами.

При методі ЛІФО застосовують інше правило: остання партія прихід - перша у витрату, тобто. спочатку списуються матеріали щодо собівартості останньої партії, потім за собівартістю попередньої тощо.

Застосування зазначених методів оцінки матеріальних ресурсів орієнтує підприємство на організацію аналітичного обліку матеріалів за окремими партіями (а не лише за видами матеріалів). Можна оцінити витрачені матеріали розрахунковим шляхом, використовуючи таку формулу:

Р = Він + П - Ок

де Р – вартість витрачених матеріалів;

Він та Ок - вартість початкового та ліжкового залишків матеріалів;

П - надходження протягом місяця.

Оцінка матеріально - виробничих запасів наприкінці звітного періоду проводиться у залежність від прийнятого способу оцінки запасів за її вибутті (крім товарів, врахованих за продажної вартості).

Поряд із визначенням твердої облікової ціни дуже важливо встановити одиницю обліку матеріальних цінностей. Такою одиницею то, можливо кожен вид, сорт, марка, обсяг матеріалів, тобто. кожний номенклатурний номер, кожна партія, однорідна група тощо. Одиниця обліку тих матеріальних цінностей вибирається організацією самостійно. Вона має забезпечити формування повної та достовірної інформації про матеріальні запаси, належний контроль за їх наявністю та рухом.

Для правильної організації обліку виробничих запасів важливого значення мають науково обгрунтована їх класифікація, оцінка та вибір одиниці обліку.

1.2 Класифікація матеріально – виробничих запасів

Виробничі запаси поділяються на кілька груп, що дозволяють визначити місце цих запасів у виробничому процесі:

сировину та основні матеріали;

допоміжні матеріали;

покупні напівфабрикати;

зворотні відходи;

тара та тарні матеріали;

інвентар та господарське приладдя.

Сировина та основні матеріали становлять найбільш значну групу.

Основні матеріали - це продукти обробної промисловості, одержувані у процесі обробки вихідної сировини (метал, цукор тощо.).

Покупні напівфабрикати чи напівфабрикати власного виробництва - це матеріали, що пройшли певні стадії обробки, але ще готової продукцією. Їхня питома вага у складі виробничих запасів визначається рівнем спеціалізації та кооперування виробництва.

Допоміжні матеріали служать для надання певних якостей продукту, що створюється (фарби, лаки та ін.) вони можуть також застосовуватися і з метою забезпечення нормальних умовпроцесу виробництва (освітлення, опалення), обслуговування виробничого обладнання (мастильні та обтиральні матеріали) тощо. У різних галузях промисловості залежно від виконуваної ролі та витрати одні й самі матеріали розглядаються як основні чи як допоміжні. Слід мати на увазі, що розподіл матеріалів на основні та допоміжні носять умовний характер і нерідко залежить лише від кількості матеріалу, використаного на виробництво різних видівпродукції.

Зворотні відходи - матеріали, що залишилися після використання, втратили повністю або частково свої вихідні споживчі якості (обрізки металу, клапті тканини).

З групи допоміжних матеріалів окремо виділяють у зв'язку з особливістю їх використання паливо, тару та тарні матеріали, запасні частини.

Паливо як вид виробничих запасів використовується для технологічних цілей як рухову енергію або на господарські потреби. При цьому не має жодного значення вид палива.

Тара та тарні матеріали складають предмети, що використовуються для пакування, транспортування, зберігання різних матеріалів. Вони до виробничого процесу виготовлення продукції не мають жодного відношення, але, сприяючи збереженню матеріалів при зберіганні та транспортуванні, забезпечують більш високі якісні характеристики сировини та матеріалів у процесі їх використання, а також готової продукції під час її продажу.

Запасні частини призначені для ремонту і заміни вузлів, що зносилися, і деталей активної частини основних засобів - машин і обладнання.

Інвентар, інструменти, господарське приладдя, як і запасні частини, швидше розглядаються не як предмети, а як засоби праці. Це визначає особливості не тільки організації їхнього обліку в процесі заготівлі та постановки на баланс, а й погашення первісної вартості. Вони використовуються як засоби праці протягом не більше 12 місяців або звичайного операційного циклу, якщо він перевищує 12 місяців (інвентар, інструменти та ін.).

Крім того матеріали класифікують за технічними властивостями і поділяють на групи: чорні та кольорові метали, прокат, труби та ін. виробничо-експлутаційної діяльності.

В основу цієї класифікації виробничих запасів покладено їхню номенклатуру - систематизований перелік матеріальних цінностей, що розробляється підприємством виходячи з галузевих особливостей і практики їх обліку. У ній передбачені групи, у межах яких зазначаються окремі найменування матеріалів за марками, розмірами, сортами, під певним кодом (шифром) та у відповідній одиниці виміру.

Для обліку матеріально – виробничих запасів застосовують такі синтетичні рахунки:

10 "Матеріали";

11 «Тварини на вирощуванні та відгодівлі»;

15 «Заготівля та придбання матеріальних цінностей»;

16 «Відхилення вартості матеріальних цінностей»;

41 "Товари";

43 "Готова продукція";

Забалансові рахунки 002 "Товарно-матеріальні цінності, прийняті на відповідальне зберігання", 003 "Матеріали, прийняті в переробку", 004 "Товари, прийняті на комісію".

До рахунку 10 «Матеріали» можуть бути відкриті наступні субрахунки:

1 «Сировина матеріали»;

2 «Покупні напівфабрикати та комплектуючі вироби, конструкції та деталі»;

3 «Паливо»;

4 «Тара та тарні матеріали»;

5 «Запасні частини»;

6 «Інші матеріали»;

7 "Матеріали, передані в переробку на бік";

8 "Будівельні матеріали";

9 «Інвентар та господарське приладдя» та ін.

Код, наданий конкретному найменуванню матеріалів - його номенклатурний номер. Він присвоюється при прийнятті даного матеріалу до обліку та складається з семи чи восьми цифр: перші дві – синтетичний рахунок, третя – субрахунок, наступні одна чи дві – група матеріалів. Інші дві чи три цифри розкривають додаткові ознаки характеристики цього виду матеріалів. Номенклатурні номери зазначаються у всіх первинних документах щодо приходу та витрат матеріалів. Кодування створює основу автоматизації обліку матеріалів. Інформація, що містить у номенклатурах – цінниках, належать до умовно-постійної. Вона записується на комп'ютерні носії та багаторазово використовується для отримання необхідних вихідних даних.

1.3 Нормативно- правове регулювання бухгалтерського обліку матеріально- виробничих запасів

З метою створення національної системи нормативного регулювання бухгалтерського обліку та приведення її у відповідність до вимог ринкової економіки та міжнародних стандартів фінансової звітності Постановою Уряду РФ від 6 березня 1998 р. №283 було прийнято Програму реформування системи бухгалтерського обліку.

Основні напрямки Програми передбачають:

удосконалення нормативного правового регулювання;

формування нормативної бази;

методичне забезпечення (розробка методичних вказівок, рекомендацій тощо)

Ключовим елементом реформування системи бухгалтерського обліку є розробка нових та уточнення раніше затверджених стандартів обліку та впровадження їх у практику.

В даний час система нормативного регулювання бухгалтерського обліку включає документи чотирьох рівнів:

Федеральний закон РФ від 21.11.1996 р. № 129 - ФЗ «Про бухгалтерський облік» (у редакції Федеральних Законів РФ від 23.07.1998 р. № 123 - ФЗ, від 28.03.2002 N 32-ФЗ, від 31.12.2002 -ФЗ,від 31.12.2002 N 191-ФЗ, від 10.01.2003 N 8-ФЗ,від 30.06.2003 N 86-ФЗ), інші федеральні закони, Укази Президента РФ, Постанови Уряду РФ з питань бухгалтерського обліку;

Положення з ведення бухгалтерського обліку та бухгалтерської звітності в Російській Федерації (наказ Міністерства Фінансів РФ від 29.07.1998 р. № 34н) та Положення з бухгалтерського обліку (ПБО), що встановлюють основні норми та принципи бухгалтерського обліку, методи оцінки активів та зобов'язань, вимоги до складу та змісту показників бухгалтерської звітності тощо;

Методичні вказівки щодо ведення обліку, що докладно розкривають конкретні способи та правила ведення бухгалтерського обліку стосовно відповідних ПБО, інші аналогічні документи, наприклад, План рахунків бухгалтерського обліку фінансово - господарської діяльності організації;

Робочі документи конкретної організації (облікова політика, робочий план рахунків тощо)

При подальшому виконанні Програми реформування бухгалтерського обліку в 2001 - 2002 роках, для приведення у відповідність до міжнародних стандартів фінансової звітності, введені в дію нові Положення з бухгалтерського обліку, зокрема ПБО 5/01 «Облік матеріально - виробничих запасів» (наказ Міністерства фінансів РФ від 09.06.2001 р. № 44н). З введенням нового Положення визнається таким, що втратило чинність, Положення з бухгалтерського обліку «Облік матеріально-виробничих запасів» (ПБО 5/98), затверджене Наказом Мінфіну РФ від 15.06.1998г. № 25н.

З виходом нового Положення методологія обліку матеріально-виробничих запасів не змінилася. Здебільшого, внесені зміни пов'язані з приведенням у відповідність до Нового плану рахунків, затвердженим Наказом Мінфіну РФ 31.10.2001г. № 94н та Положень з бухгалтерського обліку «Доходи організації» (ПБО 9/99) та «Витрати організації» (ПБУ 10/99), затверджених наказами Мінфіну Росії від 6.05.99 р. N 32н та 33н.

Це Положення встановлює правила формування у бухгалтерському обліку інформації про матеріально-виробничі запаси (МПЗ) організації. Нове Положення, як і ПБО 5/98, встановлює правила формування у бухгалтерському обліку інформації про матеріально-виробничі запаси організації. Слід звернути увагу, що з Положення виключено уточнення про належність запасів, отже, воно застосовується для обліку всіх запасів як організації, що належать на праві власності, так і не належать. Нове Положення додатково уточнює поняття організації. Під організацією розуміється юридична особа за законодавством РФ, крім кредитних і бюджетних установ. Таким чином, виключаючи неоднозначності у трактуванні сфери застосування.

На відміну від ПБО 5/98, нове Положення не включає розділ "Визначення". Визначення матеріально-виробничих запасів дано у розділі «Загальні засади». Визначення сировини та матеріалів, готової продукції та товарів залишилися незмінними.

Для цілей цього Положення до бухгалтерського обліку як МПЗ приймаються активи, що використовуються як сировина, матеріали тощо. під час виконання продукції, виконання робіт, надання послуг, призначених для продажу; призначені для продажу; що використовуються для управлінських потреб організації.

Основною відмінністю нового Положення є те, що з активів, що належать до матеріально-виробничих запасів, виключені малоцінні та швидкозношувані предмети, що відповідає новому Плану рахунків. Виняток категорії МШП, як зазначалося раніше у коментарях до Нового плану рахунків, пов'язано з тим, що у МСФЗ відсутня категорія майна, аналогічна МШП. Наближення до МСФЗ здійснюється Мінфіном РФ відповідно до Програми реформування бухгалтерського обліку до.

Нове Положення представляє організаціям самостійно вибирати одиницю бухгалтерського обліку матеріально-виробничих запасів, у своїй побудова бухгалтерського обліку має забезпечувати формування повної та достовірної інформації про ці запаси. У ПБО 5/98 самостійність організації у виборі одиниці бухгалтерського обліку матеріально-виробничих запасів не передбачалася.

Готова продукція є частиною МПЗ, призначених на продаж. Товари також є частиною матеріально-виробничих запасів, придбаних або одержаних від інших юридичних та фізичних осіб та призначених для продажу.

Одиницю бухгалтерського обліку МПЗ підприємство вибирає самостійно таким чином, щоб забезпечити формування повної та достовірної інформації про ці запаси та належний контроль за їх наявністю та рухом. Одиницею матеріально-виробничих запасів може бути номенклатурний номер, партія, однорідна група тощо.

Але це Положення не застосовується щодо активів, що використовуються під час виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг або для виробничих потреб організації протягом періоду, що перевищує 12 місяців або звичайний операційний цикл, якщо він перевищує 12 місяців; активів, що характеризуються як незавершене виробництво.

Основні принципи оцінки матеріально-виробничих запасів також зазнали істотних змін за деяким винятком.

Так само як і в ПБО 5/98 матеріально-виробничі запаси приймаються до бухгалтерського обліку за фактичною собівартістю. Основні принципи формування фактичної собівартості матеріально-виробничих запасів та склад фактичних витрат залишилися колишніми, проте нове становище внесло низку змін до цього розділу.

З метою приведення у відповідність до Положення з бухгалтерського обліку «Доходи організації» (ПБО 9/99) та «Витрати організації» (ПБО 10/99) до нового Положення включено вимогу про коригування фактичних витрат на придбання матеріально-виробничих запасів на величину сумових різниць .

Уточнено поняття ринкової вартості щодо фактичної собівартості матеріально-виробничих запасів, отриманих організацією за договором дарування чи безоплатно, і навіть залишаються від вибуття основних засобів та іншого майна. Тепер під поточною ринковою вартістю розуміється сума коштів, яка може бути отримана внаслідок продажу зазначених активів.

Доповнено пункт про визначення фактичної собівартості матеріально-виробничих запасів, придбаних за договорами, які передбачають виконання зобов'язань (оплату) не грошима. Як було раніше, фактична собівартість визначається з вартості товарів (цінностей), переданих чи підлягають передачі організацією. Вартість товарів (цінностей) переданих чи підлягають передачі, встановлюється виходячи з ціни, за якою за порівнянних обставин зазвичай організація визначає вартість аналогічних товарів (цінностей). У нове Положення додатково включено умова у тому, що з неможливості встановлення вартості таких активів, вона визначається з ціни, за якою в порівняних обставинах придбаваються аналогічні матеріально-виробничі запаси, тобто. відповідно до принципів визначення доходів та витрат організації.

Внесено доповнення про те, що при визначенні фактичної собівартості матеріально-виробничих запасів, внесених у рахунок вкладу до статутного капіталу, отриманих за договором дарування або безоплатно, придбаних за договорами, що передбачають виконання зобов'язань (оплату) не грошима, включаються також усі фактичні витрати організації , пов'язані з придбанням та доставкою матеріально-виробничих запасів

Залишився незмінним і принцип, яким фактична собівартість матеріально-виробничих запасів, де вони прийнято до бухгалтерського обліку, не підлягає зміні, крім випадків, встановлених законодавством РФ і передбачених Положением. Вимога про відображення у бухгалтерському балансі на кінець звітного року матеріально-виробничих запасів, на які ціна протягом року знизилася, або які морально застаріли або частково втратили свою первісну якість, за ціною можливої ​​реалізації (якщо вона нижча від первісної вартості заготівлі (придбання) перенесена до розділ «Розкриття інформації у бухгалтерській звітності» Крім того, додано вимогу про створення резерву під зниження вартості матеріально-виробничих запасів із фінансових результатів організації.

Розділ «Відпустка матеріально-виробничих запасів» так само не зазнав серйозних змін. Так само як і в ПБО 5/98, оцінка матеріально-виробничих запасів проводиться одним із таких способів:

за собівартістю кожної одиниці;

за середньою собівартістю;

за собівартістю перших за часом придбання матеріально – виробничих запасів (метод ФІФО);

за собівартістю останніх за часом придбання матеріально – виробничих запасів (метод ЛІФО).

Зміна до принципів оцінки матеріально-виробничих запасів нове Положення не внесло.

Зміни в даному розділі «Розкриття інформації в бухгалтерській звітності», в основному пов'язані з винятком принципів оцінки та нарахування амортизації з малоцінних предметів, що швидко зношуються. Інші пункти розділу суттєво не змінилися.

Як зазначалося вище, до цього розділу включено вимогу про створення резерву під зниження вартості матеріальних цінностей за рахунок фінансових результатів організації та відображення у бухгалтерській звітності матеріально-виробничих запасів за поточною ринковою вартістю. Інформація про величину та рух резервів під зниження вартості матеріальних цінностей підлягає розкриттю у бухгалтерській звітності.

Крім того, у бухгалтерській звітності підлягає розкриттю з урахуванням суттєвості як мінімум така інформація:

про засоби оцінки матеріально-виробничих запасів за їх групами (видами);

про наслідки змін способів оцінки матеріально-виробничих запасів;

вартість матеріально-виробничих запасів, переданих у заставу.

Таким чином, за підсумками викладеного матеріалу в першому розділі даної курсової роботи можна зробити висновки:

Виробничі запаси це частина майна, що використовується

при виробництві продукції, виконанні робіт, наданні послуг, а також призначених для продажу

для управлінських потреб організації

Облік матеріально-виробничих запасів на підприємствах Російської Федерації здійснюється відповідно до Положення з бухгалтерського обліку «Облік матеріально-виробничих запасів» ПБО 5/01, затвердженого наказом Мінфіну РФ від 9 червня 2001 р. № 44н.

Фактичною собівартістю матеріально - виробничих запасів, отриманих за договорами, які передбачають виконання зобов'язань (оплату) негрошовими коштами, визнається вартість активів, переданих чи підлягають передачі організацією. Вартість активів, переданих чи підлягають передачі організацією, встановлюється виходячи з ціни, за якою за порівнянних обставин зазвичай організація визначає вартість аналогічних активів.

Сировина та основні матеріали складають найбільш значну групу

Сировина є початковим продуктом, що не піддавався первинній обробці. До нього відноситься продукція галузей добувної промисловості (руда, вугілля, газ і т.д.) та сільгосппродукція (молоко, насіння, цукрові буряки тощо)

2. Синтетичний та аналітичний облік надходження матеріально-виробничих запасів

2.1 Документальне оформлення руху матеріально- виробничих запасів

Первинні документи щодо надходження виробничих запасів є основою організації матеріального обліку. Саме за первинними документами здійснюється попередній, поточний та наступний контроль за рухом, безпекою та використанням виробничих запасів.

Первинні документи щодо руху матеріалів повинні ретельно оформлятися, обов'язково містити всі підписи осіб, які здійснили ту чи іншу операцію, та коди відповідних об'єктів обліку. Контролювати дотримання правил оформлення руху матеріальних ресурсів має головний бухгалтер та керівники відповідних підрозділів.

Контроль над виконанням плану матеріально-технічного забезпечення за договорами, своєчасністю надходження матеріалів покладено службу постачання. З цією метою в ній ведуться відомості оперативного обліку виконання договорів поставки, в яких наголошують на виконання умов договору про поставку за асортиментом матеріалів, їх кількістю, ціною, термінами відвантаження тощо. Контроль над організацією цього обліку здійснює бухгалтерія.

Порядок оформлення надходження на підприємство матеріалів представлено малюнку 1.

Постачальник одночасно з відвантаженням продукції надсилає покупцю розрахункові та інші супровідні документи – платіжну вимогу, у 2-х примірниках – один безпосередньо покупцю, інший – через банк, товарно-транспортну накладну, квитанцію до залізничної накладної тощо.

Малюнок 1 - Схема документообігу з обліку матеріально-виробничих запасів

У службі постачання здійснюють перевірку відповідності асортименту, обсягу, терміну поставки, ціни, якості матеріалів договірним умовам. Внаслідок цієї перевірки на документі роблять позначку про повний або частковий акцепт.

Також, служба постачання здійснює контроль над надходженням вантажів та їх розшук. З цією метою ведуть журнал обліку вантажів, де вказують реєстраційний номер, дату запису, найменування постачальника, дату і номер транспортного документа, номер, дату та суму рахунку, рід вантажу, номер і дату прибуткового ордера або акта про приймання запиту на розшук вантажу. У примітці роблять відмітку про оплату рахунку або відмову від акцепту.

Перевірені платіжні вимоги передають із служби постачання до бухгалтерії, а квитанції транспортних організацій - експедитору для отримання та доставки матеріалів.

Експедитор приймає на станції або безпосередньо у постачальника матеріали за кількістю місць і масою. Якщо виникають сумніви щодо безпеки вантажу, експедитор має право вимагати від транспортної організації його перевірку. У разі виявлення нестачі місць або маси, пошкодження тари, псування матеріалів складається комерційний акт, який є підставою для пред'явлення претензій до транспортної організації або постачальника.

Прийняті вантажі експедитор доставляє на склад підприємства та здає завідувачу складом, який перевіряє відповідність кількості та якості матеріалів даним рахунком постачальника. Прийняті комірником матеріали оформляються однорядковими чи багаторядковими прибутковими ордерами. Однорядковий прибутковий ордер становлять лише певний вид матеріалу, в багаторядковий записують всі прийняті матеріали незалежно кількості. Прибутковий ордер підписується завідувачем складом та експедитором.

Якщо перевезення матеріалів здійснюють автомобільним транспортом, то як первинний документ застосовують товарно-транспортну накладну, яку складає відправник вантажу в 4-х примірниках. Перший з них є підставою для списання матеріалів у відправника вантажу, другий - для оприбуткування матеріалів одержувачем, третій призначений для розрахунків з автотранспортною організацією і є додатком до рахунку на оплату за перевезення, четвертий є підставою для обліку транспортної роботи і додається до дорожнього листа. Товарно-транспортну накладну застосовують як прибутковий документ у покупця за відсутності розбіжностей кількості вантажів, що надійшли, з даними накладної та рахунку - фактури. Якщо така розбіжність все ж таки є, приймання матеріалів оформляють актом приймання матеріалів.

Надходження на склад матеріалів власного виготовлення, відходів виробництва, матеріалів, що залишилися від списання основних засобів тощо, оформлюють однорядковими або багаторядковими накладними на внутрішнє переміщення матеріалів, які виписують цехи-здавачі у 2-х екземплярах. Один з них є підставою для списання матеріалів з цеху-здавача, другий прямує на склад і використовується як прибутковий документ.

Якщо підзвітні особи купують матеріали за готівку. то товарний рахунок та акт (довідка), що підтверджують вартість придбаних матеріалів, складаються підзвітною особою за участю інших посадових осіб підприємства. У цих документах викладається зміст господарської операції із зазначенням дати, місця купівлі, кількості, найменування та ціни матеріалів. Підзвітна особа відображає в акті дані паспорта продавця товару. Акт додається до авансового звіту підзвітної особи.

Матеріальні цінності припадають у відповідних одиницях виміру (вагових, об'ємних, лінійних, рахунком). Якщо матеріали витрачаються в одиницях, відмінних від тих, в яких вони надійшли, то вони враховуються одночасно у двох одиницях виміру.

Оприбуткування матеріалів без виписки прибуткового ордера можливе у разі відсутності розбіжностей між даними постачальника та фактичними даними. І тут документі постачальника проставляють штамп, у відбитках якого містяться основні реквізити прибуткового ордера. Це скорочує кількість первинних документів.

Якщо кількість і якість матеріалів, що прибули на склад, не відповідають даним рахунку постачальника, приймання товару здійснює комісія, оформляючи акт про приймання матеріалів, який є підставою для пред'явлення претензії постачальнику. До складу комісії входить представник постачальника чи представник незацікавленої організації. Акт складають також під час приймання матеріалів, що надійшли на підприємство без рахунку постачальника (невідфактуровані поставки).

Матеріали, отримані від розбирання та демонтажу будівель та споруд, припадають на підставі акта про оприбуткування матеріальних цінностей, отриманих при розбиранні та демонтажі будівель та споруд.

Запаси, які не належать організації, але перебувають на її території, враховуються на позабалансових рахунках: 002 «Товарно-матеріальні цінності, прийняті на відповідальне зберігання» та 003 «Матеріали, прийняті на переробку».

2.2 Синтетичний облік надходження матеріально-виробничих запасів

З первинних документів у бухгалтерії ведеться синтетичний облік приходу і витрат матеріалів. Кожна група матеріалів обліковується на окремому рахунку або субрахунку. У Плані рахунків бухгалтерського обліку для цього призначені наступні рахунки та субрахунки: 10 «Матеріали» з дев'ятьма субрахунками,14 «Резерви під зниження вартості матеріальних цінностей», 15 «Заготівля та придбання матеріалів», 16 «Відхилення вартості матеріалів», 002 «Товарно -матеріальні цінності, прийняті на відповідальне зберігання», 003 «Матеріали, прийняті на переробку».

Облік матеріалів ведеться у грошовому вимірі з інвентаризацією їх наявності у місцях зберігання.

У разі обліку матеріалів фактичної собівартості вона відбивається безпосередньо на сч. 10 - "Матеріали". При обліку за обліковими цінами для відображення в обліку собівартості придбання МПЗзастосовується рах. 15 - «Заготівля та придбання матеріальних цінностей» та рах. 16 - «Відхилення вартості матеріальних цінностей»

рах. 10 "Матеріали" - активний, інвентарний. Облік ведеться за групами матеріалів на дев'яти субрахунках до рахунку 10:

1. Сировина та матеріали

2. Покупні напівфабрикати та комплектуючі вироби

3. Паливо

4.Тара та тарні вироби

5. Запасні частини

6. Інші матеріали

7. Матеріали, передані у переробку на бік

8. Будівельні матеріали

9. Інвентар та господарське приладдя

Матеріали враховуються на рахунку 10 “Матеріали” за фактичною собівартістю придбання чи обліковими цінами. За дебетом рахунки 10 “Матеріали” протягом місяця відображаються операції з надходження матеріальних цінностей на склади підприємства. За кредитом рахунки відображаються операції з витрат, відпуску матеріалів зі складів. Матеріали можуть надходити підприємство від постачальників, від підзвітних осіб. Крім того, матеріали можуть надходити на склад від своїх виробництв (матеріали власного виробництва), що виготовляють для потреб інструменти, спеціальні пристосування. Приходять склад також відходи власних виробництв, сировину й матеріали, отримані при розбиранні шлюбу, від ліквідації основних засобів.

Усі первинні документи на витрату та відпуск матеріалів групуються бухгалтерією в розрізі синтетичних рахунків, субрахунків, за напрямами витрат. Протягом місяця їх рух обліковується за обліковими цінами, а після закінчення звітного місяця, після розрахунку суми ТЗР або відхилень фактичної собівартості від облікових цін, ця вартість доводиться до фактичної собівартості. Таким чином, дані, що утворюють фактичну собівартість матеріалів, відображаються у різних журналах-ордерах, а підсумовуються у Головній книзі.

Таблиця 1 – Синтетичний облік матеріально-виробничих запасів (Дебет рахунка 10 «Матеріали»

Сальдо - фактична собівартість МПЗ на складах, у переробці та в дорозі на початок місяця
рах. 60 - «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»	покупна ціна МПЗ, що надійшли від постачальників	Вартість матеріалів, відпущених: в основне виробництво
	те саме, придбаних підзвітними особами	те саме, у допоміжне виробництво	рах. 23 - «Допоміжні виробництва»
рах. 71- «Розрахунки з підзвітними особами»	вартість доставки МПЗ на склад підприємства, сплачена через підзвітних осіб	те саме, на загальновиробничі потреби, утримання та експлуатацію машин та обладнання	рах. 25 - «Загальновиробничі витрати»
рах. 70- «Розрахунки з персоналом з праці»	заробітна плата, нарахована вантажникам та шоферам за доставку МПЗ на склад підприємства	те саме, на загальногосподарські потреби	рах. 26 - «Загальногосподарські витрати»
рах. 90 - «Продаж»	вартість відходів та брухту від ліквідації основних засобів, отриманих при їх ліквідації	те саме, на виправлення шлюбу
рах. 28 - «Шлюб у виробництві»	те саме, отриманих від остаточного шлюбу	те саме, на упаковку готової продукції	рах. 44 - «Витрати продаж»
рах. 20 – «Основне виробництво»	вартість відходів основного виробництва, зданих на склад	те саме, на будівництво та монтаж основних засобів	рах. 08 - «Вкладення у необоротні активи»
Сальдо - фактична собівартість МПЗ на складах, у переробці та в дорозі на кінець місяця

Як говорилося вище, згідно з Планом рахунків бухгалтерського обліку організація має право застосовувати облікові (планові) ціни на матеріальні цінності.

Застосування планових цін необхідне отримання щоденної оперативної інформації про матеріальні витрати виробництва продукції. Облікова ціна застосовується лише протягом місяця, після закінчення корегується до фактичної ціни матеріально-виробничих запасів (МПЗ).

Для узагальнення інформації про облікові ціни на матеріальні цінності План рахунків рекомендує використовувати рахунки 15, 16.

Рахунок 15 «Заготівля та придбання матеріальних цінностей» призначений для узагальнення інформації про заготівлі та придбання матеріально-виробничих запасів, що належать до коштів у обороті. До дебету рахунку 15 відноситься покупна вартість МПЗ, за якими до організації надійшли розрахункові документи постачальників. До кредиту рахунку 15 у кореспонденції з рахунком 10 «Матеріали» належить облікова (планова) вартість використаних матеріальних цінностей. Різниця між фактичною вартістю придбаних матеріалів (на момент їх придбання) та обліковими цінами списується з рахунку 15 на рахунок 16.

Рахунок 16 «Відхилення вартості матеріальних цінностей» призначений для узагальнення інформації про різницю вартості придбаних матеріально-виробничих запасів, обчисленої у фактичної собівартості придбання (заготівлі) і облікові ціни, і навіть даних, що характеризують сумові різниці. Накопичена на рахунку 16 різниця у вартості придбаних МПЗ, обчисленої у фактичній собівартості придбання (заготівлі), та облікових цінах списується (сторнується за негативної різниці) до дебету рахунків обліку витрат на виробництво (витрат на продаж) або інших відповідних рахунків.

Податок на додану вартість (далі - податок), нарахований при придбанні матеріалів, враховується на рахунку «Податок на додану вартість за придбаними цінностями» одночасно з оприбуткуванням матеріалів, що надійшли. Податок не включається у фактичну собівартість матеріалів та їх облікові ціни, якщо інше не передбачено законодавством про податки та збори.

Списання податку з рахунку «Податок на додану вартість за придбаними цінностями» провадиться в момент оплати матеріалів (у разі попередньої оплати матеріалів одночасно з їх оприбуткуванням) до дебету рахунку «Розрахунки з бюджетом» за субрахунками.

Податок, сплачений організацією за придбані матеріали, надалі використані виготовлення товарів, випуску продукції, виконання робіт і надання послуг, звільнених від оподаткування, входить у витрати, пов'язані з випуском цих товарів (продукції, робіт, послуг). У разі відпуску цих матеріалів на зазначені цілі суми податку, раніше списані на рахунок «Розрахунки з бюджетом», відносяться на рахунки обліку витрат.

Податок за матеріалами, відпущеними на потреби обслуговуючих виробництв та господарств (дитячі дошкільні заклади, об'єкти спортивного призначення – стадіони, басейни тощо, житлово-комунальне господарство, будинки відпочинку, пральні, інші об'єкти), списується з рахунку «Податок на додану вартість за набутими цінностями» у порядку, викладеному вище.

Подібні документи

Основи обліку матеріально-виробничих запасів, їх оцінка та нормативно-правове регулювання. Документальне оформлення обліку руху матеріально-виробничих запасів Облік матеріалів складі й у бухгалтерії. Облік товарів та готової продукції.

курсова робота , доданий 23.04.2011


Теоретичні засади, класифікація та порядок оцінки матеріально-виробничих запасів. Документальне оформлення та аналітичний облік руху матеріалів на прикладі ВАТ "Лівгідромаш". Автоматизація ведення обліку матеріально-виробничих запасів.

курсова робота , доданий 11.08.2011


Нормативно-правове регулювання обліку матеріально-виробничих запасів до. Цілі, завдання та методологія обліку матеріально-виробничих запасів. Бухгалтерський облік надходження та вибуття матеріально-виробничих запасів у ТОВ "Білий птах".

курсова робота , доданий 17.04.2014


Виробничі запаси. Загальні положення. Документальне оформлення руху матеріально-виробничих запасів Бухгалтерський облік і аудит. Нормативно-правове регулювання бухгалтерського обліку матеріально-виробничих запасів.

дипломна робота , доданий 28.11.2006


Класифікація та оцінка матеріально-виробничих запасів, нормативно-правове регулювання їх обліку. Інвентаризація, документальне оформлення руху та контроль за збереженням виробничих запасів у ТОВ "Бузулуцька нафтосервісна компанія".

курсова робота , доданий 30.03.2015


Теоретичні аспекти обліку матеріально-виробничих запасів та товарів організації. Поняття, класифікація та оцінка матеріально-виробничих запасів та товарів, документальне оформлення їх обліку. Аналітичний та синтетичний облік, інвентаризація.

курсова робота , доданий 09.12.2016


Нормативно-правове регулювання обліку матеріально-виробничих запасів. Організація та методика синтетичного та аналітичного обліку матеріалів, податкового обліку господарських операцій з матеріальних цінностей на підприємстві ТОВ "Елітбудцентр".

дипломна робота , доданий 18.04.2008


Класифікація матеріально-виробничих запасів, документальне оформлення їх надходження та вибуття. Бухгалтерський облік та аудит матеріально-виробничих запасів на прикладі ВАТ "Булочка". Інформаційна база та послідовність проведення.

дипломна робота , доданий 04.06.2012


Матеріально-виробничі запаси, їх поняття, класифікація та документальне оформлення руху. Облікова політика організації. Організація обліку матеріально-виробничих запасів у бухгалтерії. Аналіз матеріально-виробничих запасів складі.

курсова робота , доданий 29.11.2009


Організація складського господарства та облік матеріально-виробничих запасів у місцях їх зберігання. Синтетичний та аналітичний облік. Облік інвентарю та господарського приладдя. Документальне оформлення надходження та витрати запасів у ТОВ "Надія".

Для синтетичного обліку запасів призначено 2 клас Плану рахунків "Запаси", а для виробничих запасів рахунку

20 "Виробничі запаси" 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети".

Рахунок 20 "Виробничі запаси" призначений для узагальнення інформації про наявність та рух запасів сировини та матеріалів, що належать підприємству (у тому числі сировину та матеріали, що знаходяться в дорозі та в переробці), будівельних матеріалів, запасних частин, матеріалів сільськогосподарського призначення, палива, тари та тарних матеріалів, відходів основного виробництва (Мал. 7.7).

За дебетом рахунки 20 "Виробничі запаси" відображаються надходження запасів на підприємство, їх дооцінки, за кредитом - витрачання на виробництво (експлуатацію, будівництво), переробку, відпустку (передачу) на бік, уцінку тощо.

Рахунок 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети" призначений для обліку та узагальнення інформації про наявність та рух малоцінних та швидкозношуваних предметів, що належать підприємству та перебувають у складі запасів.

До малоцінних і швидкозношуваних предметів належать предмети, які використовуються не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року, зокрема: інструменти, господарський інвентар, спеціальне обладнання, спеціальний одяг, спеціальне взуття, а також постільні речі незалежно від їх вартості та строку служби, тимчасові споруди, пристрої та пристрої, тара для зберігання товарно-матеріальних цінностей на складах або для здійснення технологічних процесів тощо.

За дебетом рахунки 22 відображаються за первісною вартістю придбані (отримані) або виготовлені малоцінні та швидкозношувані предмети, за кредитом - за обліковою вартістю відпустка малоцінних та швидкозношуваних предметів в експлуатацію зі списанням на рахунки обліку витрат, а також списання недостач та втрат від псування таких предметів.

Рахунок 20 "Виробничі запаси" має субрахунки:

201 "Сировина та матеріали" . Призначений для відображення наявності та руху сировини та основних матеріалів, що входять до складу продукції, що виготовляється, або є необхідними компонентами при її виготовленні. На цьому субрахунку ведеться облік основних матеріалів, що використовуються підрядними будівельними організаціями при здійсненні будівельно-монтажних, ремонтних робіт, облік допоміжних матеріалів, що використовуються при виготовленні продукції або для господарських потреб, технічних цілей та сприяння у виробничому процесі, а також облік вартості заготовленої для переробки сільськогосподарської продукції.

Мал. 7.7. Призначення та побудова рахунку 20 "Виробничі запаси"

202 "Покупні напівфабрикати та комплектуючі вироби". Призначений для відображення та руху покупних напівфабрикатів, готових комплектуючих виробів (включаючи в підрядних будівельних організаціях будівельні та залізобетонні конструкції та вироби - дерев'яні, залізобетонні, металеві, інші), що придбаються для комплектування продукції, що вимагають додаткових витрат праці для їх обробки або збирання, а також спеціальне обладнання та інструменти, пристрої та інші прилади, придбані науково-дослідними та конструкторськими підприємствами для проведення наукових (експериментальних) робіт з певної науково-дослідної або конструкторської теми.

203 "Паливо".Призначений для обліку наявності та руху палива, що придбавається або заготовляється для технологічних потреб виробництва, експлуатації транспортних засобів, а також для вироблення енергії та опалення будівель. Тут також враховуються оплачені талони на бензин, дизельне паливо, газ та мастильні матеріали.

Якщо деякі види палива використовуються одночасно і як матеріали, і як паливо, то їх можна враховувати на субрахунку 201 "Сировина та матеріали" та на субрахунку 203 "Паливо" - за ознакою переваги використання на цьому підприємстві.

призначений для обліку створених на підприємстві запасів газу для технологічних та експлуатаційних потреб, для вироблення енергії та опалення будівель.

204 "Тара та тарні матеріали".Призначений для відображення наявності та руху всіх видів тари, крім тари, що використовується як господарський інвентар, а також матеріали та деталі, які використовують для виготовлення тари та її ремонту (деталі для збирання ящиків, бочкова клепка тощо). Матеріали, що використовуються для додаткового обладнання вагонів, барж, суден з метою забезпечення збереження відвантаженої продукції, не належать до тари та обліковуються на субрахунку 201 "Сировина та матеріали".

205 "Будівельні матеріали".Підприємства-забудовники відображають рух будівельних матеріалів, конструкцій та деталей, обладнання та комплектуючих виробів, що підлягають монтажу, та інших запасів, необхідних для виконання будівельно-монтажних робіт, виготовлення будівельних деталей та конструкцій.

На цьому субрахунку не враховується обладнання, яке не потребує монтажу: транспортні засоби, верстати, будівельні механізми, сільськогосподарські машини, виробничий інструмент, вимірювальні та інші прилади, виробничий інвентар тощо. Витрати на придбання обладнання, яке не потребує монтажу, відображаються безпосередньо на рахунку 15 "Капітальні вкладення" при надходженні їх на склад або інше місце зберігання, експлуатації.

Обладнання та будівельні матеріали, передані підряднику для монтажу та виконання будівельних робіт, списуються з субрахунку 205 на рахунок 15 "Капітальні вкладення" після підтвердження їх монтажу та використання.

206 "Матеріали, передані у переробку".Призначений для обліку матеріалів, переданих у переробку на бік та які надалі включаються до складу собівартості одержаних із них виробів. Витрати на переробку матеріалів, що оплачуються стороннім підприємствам, відображаються безпосередньо за дебетом рахунків, на яких ведеться облік виробів, одержаних із переробки.

207 "запчастини".Призначений для обліку придбаних або виготовлених запасних частин, готових деталей, вузлів, агрегатів, що використовуються для ремонтів, заміни зношених частин машин, обладнання, транспортних засобів, інструменту, а також автомобільних шин у запасі та обороті. На цьому ж субрахунку ведеться облік обмінного фонду повнокомплектних машин, обладнання, двигунів, вузлів, агрегатів, які у ремонтних підрозділах підприємств, на ремонтних підприємствах.

208 "Матеріали сільськогосподарського призначення".Призначений для обліку мінеральних добрив, отрутохімікатів для боротьби зі шкідниками та хворобами сільськогосподарських культур, біопрепаратів, медикаментів, хімікатів, що використовуються для боротьби із хворобами сільськогосподарських тварин. Тут також відображаються саджанці, насіння і корми (покупні та власного вирощування), що використовуються для посадки, посіву та відгодівлі тварин безпосередньо у господарстві.

209 "Інші матеріали".Призначений для обліку відходів виробництва (обрубків, обрізків, стружки тощо), невиправного шлюбу, матеріальних цінностей, отриманих від ліквідації основних засобів, які не можуть бути використані як матеріали, паливо або запасні частини (металобрухт, брухт), зношених шин , бланків суворого обліку (за вартістю придбання) тощо.

Основні господарські операції та кореспонденцію рахунків за ними, що відображають надходження та витрачання виробничих запасів, наведено у табл. 7.8.

В умовах автоматизації обліку налагодити чіткий облік надходження та витрачання виробничих запасів досить легко, оскільки в пам'яті комп'ютера вводяться фактичні дані про надходження та витрачання запасів та в автоматичному режимі виводиться їхній залишок на будь-який момент часу.

Відображення інформації з обліку виробничих запасів проводять у графах 3-4 Розділу III Журналу 5, а МШП - у графі 5 Розділу ІІІ цього журналу.

Таблиця 7.8. Типова кореспонденція рахунків з обліку виробничих запасів

1. Придбання виробничих запасів від постачальників (первинний документ: прибутковий ордер)
2. Придбання виробничих запасів підзвітними особами (первинний документ: прибутковий ордер)
3. Оприбуткування виробничих запасів власного виробництва, призначені для внутрішнього використання (первинний документ: прибутковий ордер)
4. Списання вартості виробничих запасів на підготовку та освоєння виробництва (первинний документ: лімітно-забірна карта)
5. Списання відпущених МШП, термін корисного використання яких менше одного року, на витрати в момент передачі їх в експлуатацію (первинний документ: акт на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів)	23, 91, 9 2, 9 4 1, 93, 15
6. Виробничі запаси відпущені у виробництво (первинний документ: лімітно-забірна карта)
7. Відображено вартість нестач і втрат виробничих запасів під час інвентаризації (первинний документ: порівнювальна відомість)
8. Відображено суму реалізованих виробничих запасів (первинний документ: накладна)
9. Відображено розрахунки за податковими зобов'язаннями на суму ПДВ (первинний документ: податкова накладна)
10. Перераховано до Державного бюджету суму ПДВ (первинні документи: платіжне доручення, виписка з банку)
11. Надходження коштів за реалізовані виробничі запаси (Первинний документ виписка банку)
12. Відбито витрати, пов'язані з реалізацією виробничих запасів (Первинний документ довідка бухгалтерії)
13. Списання собівартості реалізованих виробничих запасів (первинний документ: довідка бухгалтерії)

При застосуванні комп'ютерної техніки в обліку замість Журналу 5 можуть перебувати регістри у розрізах, необхідних не тільки для складання фінансової звітності, а й для потреб управлінського персоналу, аналізу даних та прийняття управлінських рішень.

Для обліку виробничих запасів, що не належать підприємству Планом рахунків передбачено використання позабалансового рахунку 02 "Активи на відповідальному зберіганні" призначений для обліку цінностей, які тимчасово перебувають на підприємстві та не є його власністю, прийняті на комісію, у переробку, до монтажу, довірче управління . Облік цих цінностей ведеться за цінами, передбаченими у договорах, приймально-передавальних актах тощо. Усі товарно-матеріальні цінності, що враховуються на цьому рахунку, підлягають інвентаризації у порядку та у строки, передбачені наказом про облікову політику, а також планом проведення інвентаризації.

Забалансовий рахунок 02 "Активи на відповідальному зберіганні" має такі субрахунки, що використовуються для обліку запасів:

022 "Матеріали, прийняті для переробки";

023 "Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні";

024 "Товари, прийняті на комісію";

025 "Майно у довірчому управлінні".

На позабалансовому субрахунку 022 "Матеріали, прийняті для переробки" ведеться облік руху надходження сировини та матеріалів від замовників, які прийняті для переробки (давальницька сировина) та не оплачується одержувачем, та їх вибуття (у тому числі в іншому матеріальному вигляді). Облік витрат з переробки чи доопрацювання давальницької сировини складає рахунках обліку виробництва (крім вартості давальницької сировини замовника). Аналітичний облік давальницької сировини ведеться за замовниками, видами сировини та матеріалів та за місцями їх зберігання чи переробки.

На позабалансовому субрахунку 023 "Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні" ведеться облік прийнятих товарно-матеріальних цінностей на відповідальне зберігання щодо відмови від розрахункових документів постачальників; одержаних від постачальників, але неоплачених товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ), заборонених до витрачання до оплати; отриманих ТМЦ надмірно, у видаткових документах постачальників; сплачених покупцями товарно-матеріальних цінностей, які дозволено як виняток залишати на відповідальному зберіганні, оформлених охоронними розписками та не вивезених з причин, що залежать від підприємства, тощо.

Аналітичний облік товарно-матеріальних цінностей прийнятих на відповідальне зберігання, ведеться за видами, сортами та місцями зберігання. Цінності, які залишені на відповідальне зберігання, зберігаються окремо від своїх.

На позабалансовому субрахунку 024 "Товари, прийняті на комісію" враховуються отримані товари в межах договорів комісії, поруки та інших цивільно-правових договорів, які уповноважують підприємство здійснювати продаж товарів від імені та за дорученням іншої особи без передачі права власності на такі товари. Аналітичний облік товарів, прийнятих на комісію, ведеться за видами товарів та комітентами.

Аналітичний облік виробничих запасів

За допомогою синтетичного обліку неможливо контролювати наявність та рух кожного виду товарно-виробничих

запасів. Для отримання деталізованої інформації, необхідної для управління запасами за їх окремими видами та процесами, організується аналітичний облік.

Аналітичний облік виробничих запасів ведеться за групами матеріалів, місцями зберігання, матеріально відповідальними особами. Дані за аналітичними рахунками узагальнюються в оборотних відомостях. Рахунки аналітичного обліку використовують для контролю за зберіганням та рухом матеріальних цінностей, їх оцінки, порівняння з даними складського обліку, а також для підбиття підсумків інвентаризації.

Дані аналітичного обліку використовуються, переважно, у системі менеджменту, яке інформація необхідна управлінцям різних рівнів.

Деталізація аналітичного обліку виробничих запасів обумовлена, по-перше, наявністю великої кількостіскладів для їх зберігання; по-друге, значною їх номенклатурою; по-третє, складною організаційною та виробничою структурами підприємства тощо.

Кожне підприємство відкриває аналітичні рахунки залежно від потреби у кількості, яка потрібна на управління виробництвом. Найбільш типовими розрізами аналітики можуть бути такі: склади, комори, матеріально відповідальні особи, групи запасів, види діяльності тощо.

Мал. 7.8. Побудова аналітичного обліку за рахунком 20 "Виробничі запаси" у бухгалтерії

Аналітичний облік виробничих запасів ведеться у розрізі їх найменувань чи однорідних груп, за допомогою карток складського обліку, які розміщуються у картотеці за технічними групами виробничих запасів згідно з номенклатурою-цінником. Кожна з груп виробничих запасів ділиться за видами, сортами, марками, типами, розмірами. Кожному найменуванню, сорту, розміру виробничих запасів надається коротке числове позначення(номенклатурний номер), яке записують у спеціальний регістр-номенклатури-цінника де також вказують одиницю виміру та облікову ціну запасу.

На кожному документі щодо руху виробничих запасів має бути зазначено не лише найменування запасу, а й номенклатурний номер, що дозволяє уникати помилок при заповненні прибуткових та видаткових документів та здійснення записів у складському та бухгалтерському обліку виробничих запасів.

СИНТЕТИЧНИЙ І АНАЛІТИЧНИЙ ОБЛІК ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ

Синтетичний облік виробничих запасів ведеться на синтетичних рахунках 10 «Матеріали», 11 «Тварини на вирощуванні та відгодівлі», 12 «Малоцінні та швидкозношувані предмети», 13 «Знос малоцінних та швидкозношувальних предметів», 14 «Переоцінка матеріальних цінностей», 14 придбання матеріалів», 16 «Відхилення вартості матеріалів».

На синтетичних рахунках облік матеріальних цінностей ведеться за фактичною собівартістю чи обліковими цінами. При обліку матеріалів за фактичною собівартістю до дебету матеріальних рахунків відносяться всі витрати на їх придбання. При надходженні матеріалів дебетують матеріальні рахунки 10 «Матеріали» або 12 «Малоцінні предмети, що швидко зношуються» і кредитують наступні рахунки:

60 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» – на вартість матеріалів, що надійшли, з усіма націнками збутових та постачальницьких організацій та транспортно-заготівельними витратами, включеними до рахунків постачальників, у т. ч. виплата відсотків за придбання в кредит, наданий постачальником;

76 «Розрахунки з різними дебіторами та кредиторами» – на вартість послуг, що оплачуються чеками транспортним організаціям;

71 «Розрахунки з підзвітними особами» – на вартість матеріалів, сплачених із підзвітних сум;

23 «Допоміжні виробництва» – на витрати на доставку матеріалів власним транспортом і фактичну собівартість матеріалів власного виробництва;

20 "Основне виробництво" - на вартість зворотних відходів;

інші рахунки.

Для синтетичного обліку виробничих запасів використовується класифікація матеріалів щодо їх участі у виробничому процесі. Кожна група матеріалів враховується на відповідному рахунку та субрахунку. Для цього Планом рахунків передбачено такі рахунки:

Активний рахунок 10 «Матеріали», який має такі субрахунки:

10-1 «Сировина та матеріали»

10-2 «Покупні напівфабрикати та комплектуючі вироби, конструкції та деталі»;

10-3 «Паливо»;

10-4 «Тара та тарні матеріали»;

10-5 "Запасні частини";

10-6 "Інші матеріали";

10-7 "Матеріали, передані в переробку на бік";

10-8 "Будівельні матеріали";

Активний рахунок 12 «Малоцінні та швидкозношувані предмети (МШП)»;

Активний рахунок 15 «Заготівля та придбання матеріалів»;

Активно-пасивний рахунок 16 «Відхилення вартості матеріалів».

Для обліку використовуються також позабалансові рахунки:

- 002 "Товарно-матеріальні цінності, прийняті на відповідальне зберігання" - на ньому відображаються матеріали, отримані від постачальників, але не сплачені та заборонені до витрачання до моменту оплати;

- 003 "Матеріали, прийняті в переробку" - на ньому відображаються матеріали, прийняті в переробку, але не сплачені замовником.

Виробничі запаси на рахунках 10 та 12 можуть враховуватися так:

– по фактичної собівартості придбання – на рахунку 10 (чи 12, якщо йдеться про МШП) відбивається покупна вартість, а ТЗР вказується на спеціально відкривається субрахунку 10-ТЗР (12-ТЗР);

– за обліковою оцінкою – відхилення фактичної собівартості від облікової оцінки відбивається на рахунку 16 «Відхилення вартості матеріалів».

За дебетом рахунків 10, 12, 15, які призначені для обліку виробничих запасів, відображаються залишки матеріальних цінностей та їх надходження складу підприємства, а, по кредиту – витрата (відпустка) матеріалів.

Розглянемо облік матеріалів на рахунку 10. Матеріальні цінності надходять на склад із різних джерел, що фіксується в обліку відповідними проводками.

Матеріали надійшли від постачальників:

Д-т рах. 10 «Матеріали» – покупна ціна,

Д-т рах. 10-ТЗР «ТЗР для придбання матеріалів» – сума ТЗР,

Д-т рах. 19 «ПДВ за придбаними товарно-матеріальними цінностями» – сума податку на додану вартість (ПДВ),

Якщо матеріали надійшли з нестачею, використовується інша проводка:

Д-т рах. 10 «Матеріали» – покупна ціна матеріалів, що фактично надійшли,

Д-т рах. 10-ТЗР «ТЗР за матеріалами» – ТЗР за матеріалами, що фактично надійшли (визначається виходячи із загальної суми ТЗР пропорційно масі матеріалів, що надійшли),

Д-т рах. 19 «ПДВ з придбаних товарно-матеріальних цінностей» – сума ПДВ,

Д-т рах. 84 «Нестачі та втрати від псування матеріальних цінностей» – покупна ціна та ТЗР, що припадають на нестачу в межах встановлених законодавством норм,

Д-т рах. 63 «Розрахунки за претензіями» – покупна ціна та ТЗР, що припадають на нестачу понад норми,

К-т рах. 60 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» – загальна сума.

Нестача в межах норм відноситься на транспортно-заготівельні витрати:

Д-т рах. 10-ТЗР - сума недостачі,

К-т рах. 84 - сума недостачі;

Матеріали надійшли від підзвітних осіб, яким доручається придбання господарських та канцелярських товарів:

К-т рах. 71 - вартість матеріальних цінностей, що надійшли;

Матеріали надійшли з власного основного та допоміжного виробництва (повернення невикористаних матеріалів):

Д-т рах. 10 – вартість матеріальних цінностей, що надійшли,

К-т рах. 20, 23 - вартість матеріальних цінностей, що надійшли;

Матеріали надійшли як надлишки, виявлені під час інвентаризації:

Д-т рах. 10 – вартість матеріальних цінностей, що надійшли,

К-т рах. 25, 26 - вартість матеріальних цінностей, що надійшли;

Матеріали надійшли з виробництва (відходи від виготовлення виробів, від браку продукції, від ліквідації основних засобів та вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів):

Д-т рах. 10 «Матеріали» – вартість матеріальних цінностей, що надійшли,

К-т рах. 47 «Реалізація та інше вибуття основних засобів», 12-2 «МШП в експлуатації», 28 «Шлюб у виробництві» – вартість матеріальних цінностей, що надійшли;

Матеріали надійшли від засновників як вклад до статутного фонду:

Д-т рах. 10 «Матеріали» – вартість матеріальних цінностей, що надійшли,

К-т рах. 75 «Розрахунки з засновниками» – вартість матеріальних цінностей, що надійшли.

Витрати на доставку, навантаження та розвантаження матеріалів, що надійшли на склад (крім оплати цих робіт, вироблених постійними складськими робітниками) є транспортно-заготівельними витратами та відображаються за дебетом рахунку 10-ТЗР та за кредитом рахунку, який відповідає тому, ким виконані роботи.

Якщо сторонніми організаціями:

Д-т рах. 10-ТЗР,

К-т рах. 60;

Якщо власним транспортним цехом:

Д-т рах. 10-ТЗР,

К-т рах. 23 с/рахунок «Транспортний цех»;

Якщо підзвітною особою при доставці, наприклад, придбаного канцелярського приладдя:

Д-т рах. 10-ТЗР,

К-т рах. 71.

Вантажно-розвантажувальні роботи, вироблені складськими робітниками, оплачуються як загальногосподарські витрати та оформляється проведенням:

Д-т рах. 26,

К-т рах. 70, 69.

Зберігаються складі матеріальні цінності підприємства може бути переоцінені (уцінені чи дооцінені). Найчастіший випадок переоцінки матеріалів – уцінка окремих видів виробничих запасів. Деякі матеріали через тривале зберігання втрачають частину своїх властивостей, їх сорт та вартість знижуються. Уцінку оформляють в обліку двома проводками.

1. Вартість матеріалів, яку показують на рахунку 10, зменшується на суму уцінки списанням із кредиту рахунку, а сума уцінки відображається за дебетом рахунку 14 «Переоцінка матеріальних цінностей»:

Д-т рах. 14 – сума уцінки,

К-т рах. 10 – сума уцінки.

2. Наприкінці місяця безсальдовий рахунок 14 має бути закритий, а різниця оборотів за рахунком віднесена на рахунок 80 «Прибутки та збитки». Якщо оборот за дебетом рахунка 14 перевищує оборот за кредитом цього рахунку, то підприємство зазнає збитків, проводка має вигляд:

Д-т рах. 80 - різниця = оборот по дебету - оборот за кредитом,

К-т рах. 14 - різниця = оборот по дебету - оборот за кредитом.

Коли оборот за кредитом перевищує оборот за дебетом, результат переоцінки – прибуток, і проведення записується так:

Д-т рах. 14 – різниця = оборот за кредитом – оборот за дебетом,

К-т рах. 80 - різниця = оборот за кредитом - оборот за дебетом.

Відпуск матеріалів цехам та службам підприємства здійснюється за обліковою ціною. Як облікової ціни при цьому способі обліку матеріалів виступає покупна вартість. Витрата матеріалів – це здійснення витрат за виробництво продукції, воно оформляється в обліку відповідним образом:

Д-т рах. 20, 23, 25, 26 – облікова ціна кількість матеріалів,

К-т рах. 10-ТЗР – облікова вартість кількості матеріалів.

Наприкінці місяця витрати на виробництво списуються транспортно-заготівельні витрати:

Д-т рах. 20, 23, 25, 26 - сума ТЗР,

К-т рах. 10-ТЗР - сума ТЗР.

Частину матеріалів підприємство може продати набік. У обліку реалізація матеріалів відбивається поруч проводок.

Відвантажено матеріали та виставлено рахунки покупцям:

Д-т рах. 62 «Розрахунки з покупцями та замовниками» – вартість за договором,

К-т рах. 48 "Реалізація інших активів" - вартість за договором.

Списано ціну, за якою матеріали були придбані:

Д-т рах. 48 «Реалізація інших активів» – покупна ціна,

К-т рах. 10 "Матеріали" - покупна ціна.

Списано суму ТЗР за матеріалами, що реалізуються:

Д-т рах. 48 «Реалізація інших активів» – сума ТЗР,

К-т рах. 10-ТЗР "ТЗР за матеріалами" - сума ТЗР.

Нараховано ПДВ:

Д-т рах. 48 «Реалізація інших активів» – сума ПДВ,

К-т рах. 68 "Розрахунки з бюджетом" - сума ПДВ.

Списано результат реалізації, який визначається за формулою:

Результат реалізації = ціна за договором – покупна вартість – сума ТЗР – сума ПДВ.

Позитивний результат реалізації відноситься до прибутку:

Д-т рах. 48 «Реалізація інших активів» – результат реалізації,

К-т рах. 80 «Прибутки та збитки» – результат реалізації.

Негативний результат – у збитки:

Д-т рах. 80 «Прибутки та збитки» – результат реалізації,

К-т рах. 48 "Реалізація інших активів" - результат реалізації.

Другий варіант обліку виробничих запасів – всі операції з придбання матеріалів обліковуються на рахунку 15 «Заготівля та придбання матеріалів». У дебет рахунку 15 відноситься покупна вартість придбаних матеріалів з кредиту рахунків 60, 23, 20, 71 та ін. залежно від джерела придбання та транспортно-заготівельні витрати за цими матеріалами. У кредиті рахунка 15 у кореспонденції з дебетом рахунка 10 відображається вартість фактично надійшли та оприбуткованих матеріалів за обліковими цінами. Дебетове сальдо рахунку 15 являє собою вартість матеріальних цінностей, що знаходяться на даний момент у дорозі.

Різниця між фактичною вартістю придбання та вартістю матеріалів, що надійшли, за обліковими цінами списується з кредиту рахунку 15 у дебет рахунку 16 «Відхилення у вартості матеріалів». Суми відхилень, накопичені за дебетом, списуються до дебету виробничих рахунків (20, 23, 25, 26) пропорційно вартості витрачених матеріалів за обліковими цінами.

Аналітичний облік надходження матеріалів залежить значною мірою вибору облікової ціни. Якщо як тверді облікові ціни застосовують середні покупні, то матеріали, що надійшли, відображають на кожному аналітичному рахунку за середніми цінами. Націнки збутових та постачальницьких організацій та транспортно-заготівельні витрати за всіма матеріалами, що надійшли, враховують на одному аналітичному рахунку – «Транспортно-заготівельні витрати та націнки постачальницьких та збутових організацій».

Якщо твердою обліковою ціною служить планова собівартість матеріалів, то матеріали, що надійшли, відображаються на кожному аналітичному рахунку за плановою собівартістю, а різницю між фактичною і плановою собівартістю матеріалів показують на аналітичному рахунку «Відхилення фактичної собівартості від планової».

Матеріали, відпущені у виробництво та інші потреби, списують з кредиту матеріальних рахунків до дебету відповідних рахунків витрат виробництва та інші рахунки протягом місяця за твердими обліковими цінами. Складають бухгалтерське проведення:

Д-т рахунки 20 "Основне виробництво" (матеріали відпущені основному виробництву);

Д-т рахунки 23 «Допоміжні виробництва» (матеріали відпущені допоміжним виробництвам);

Д-т інших рахунків залежно від напряму витрат матеріалів (25, 26 та інших.);

К-т рахунки 10 "Матеріали" або інших рахунків з обліку матеріалів.

Вартість матеріалів за твердими обліковими цінами розподіляють між різними рахунками витрат виробництва виходячи з відомості розподілу матеріалів. Її складають за первинними документами.

Після закінчення місяця визначають різницю між фактичною собівартістю витрачених матеріалів та вартістю їх за твердими обліковими цінами. Різницю списують ті самі рахунки витрат (20, 23, 25, 26 та інших.), куди були списані матеріали за твердими обліковими цінами. Якщо фактична собівартість вища за тверду облікову ціну, то різницю між ними списують додатковою бухгалтерською проводкою, зворотну ж різницю (що можливо при використанні як тверду облікову ціну планової собівартості матеріалів) – способом «червоне сторно», тобто негативними числами.

Відхилення фактичної собівартості матеріалів від вартості їх за твердими обліковими цінами розподіляють між витраченими і матеріалами, що залишилися на складі, пропорційно вартості матеріалів за твердими обліковими цінами.

Цей текст є ознайомлювальним фрагментом.Із книги Теорія бухгалтерського обліку: конспект лекцій автора Дараєва Юлія Анатоліївна

2. Облік виробничих запасів Виробничі запаси – це товарно-матеріальні цінності, які є предметами праці, куди спрямовано людську працю з метою отримання готової продукции.Питома вага матеріальних витрат у собівартості продукції

З книги Банківський аудит автора Шевчук Денис Олександрович

37. Аналітичний та синтетичний облік Банківський облік, як і бухгалтерський облік загалом, ділиться на синтетичний та

автора Мельников Ілля

СИНТЕТИЧНИЙ І АНАЛІТИЧНИЙ ОБЛІК Бухгалтерські проводки складають на документі, яким оформляється господарська операція, у відомості чи журналі, куди записується операція, або на спеціальних бланках – меморіальних ордерах.

З книги Бухгалтерський облік автора Мельников Ілля

Глава 5 ОБЛІК ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ КЛАСИФІКАЦІЯ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ Виробничі запаси за своєю економічною природою є предметами праці. Разом із засобами праці та робочою силою матеріали забезпечують виробничий процес, у якому

автора

5.4. СИНТЕТИЧНИЙ І АНАЛІТИЧНИЙ ОБЛІК МАТЕРІАЛЬНО-ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ Для обліку МПЗ призначені синтетичні рахунки 10 «Матеріали», 43 «Готова продукція», 15 «Заготівля та придбання матеріальних цінностей», 16 «Відхилення

З книги Бухгалтерський облік у сільському господарстві автора Бичкова Світлана Михайлівна

6.6. СИНТЕТИЧНИЙ ТА АНАЛІТИЧНИЙ ОБЛІК ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ Випуск готової продукції має здійснюватися під постійним контролем з боку облікового апарату підприємства, оскільки безперебійне надходження продукції із процесу виробництва передбачає

З книги Бухгалтерський облік у сільському господарстві автора Бичкова Світлана Михайлівна

7.6. Грошові кошти, що зберігаються в касі, враховують на активному синтетичному рахунку 50 «Каса». У дебет цього рахунки записують надходження коштів у касу, у кредит – вибуття коштів із каси. Рахунки,

З книги Бухгалтерський облік у сільському господарстві автора Бичкова Світлана Михайлівна

10.7. Синтетичний та аналітичний облік розрахунків з оплати праці Розрахунки з персоналом з праці в сільському господарстві мають свої особливості, що пов'язано насамперед із тривалим циклом виробництва та сезонністю робіт. Це передбачає формування результатів

З книги Теорія бухгалтерського обліку автора Дараєва Юлія Анатоліївна

26. Облік виробничих запасів Виробничі запаси – це товарно-матеріальні цінності, які є предметами праці, куди спрямовано людську працю з метою отримання готової продукции.Питома вага матеріальних витрат у собівартості продукції

З книги Зміна облікової політики та оціночних значень автора Сотнікова Л В

2.3.2. Облік матеріально-виробничих запасів Починаючи з 2008 року при відпустці МПЗ (крім товарів, що враховуються за продажною вартістю) у виробництво та іншому вибутті їх оцінка проводиться одним із наступних трьох способів: - за собівартістю кожної одиниці; - за середньою

Із книги 1C: Бухгалтерія 8.0. Практичний самовчитель автора Фадєєва Олена Анатоліївна

Глава 7. Облік створення виробничих запасів. 7.1 Надходження матеріалів складу Інформація про вартість ТМЦ на складах у системі зберігається у межах партій. Партія є джерелом інформації про документ, що утворив партію, про контрагента, при взаємодії з

З книги Облік автотранспорту та витрат на його утримання на підприємстві автора Соснаускене Ольга Іванівна

4.1. Аналітичний та синтетичний облік При постановці на облік автомобіля не завжди аналізується наявність усіх класифікуючих ознак щодо визнання його як об'єкта основних засобів, для цього необхідне одноразове виконання наступних

З книги Бухгалтерський облік у торгівлі автора Соснаускене Ольга Іванівна

2.1.3. Синтетичний та аналітичний облік надходження товарів На підприємствах торгівлі облік товарів ведеться, як правило, і на складі (за місцем безпосереднього приймання та зберігання), і у бухгалтерському обліку. У бухгалтерському обліку може використовуватися лише синтетичний

автора

72. Облік надходження виробничих запасів На синтетичних рахунках облік виробничих запасів ведуть за фактичною собівартістю або за обліковими цінами.

З книги Бухгалтерський управлінський облік. Шпаргалки автора Зарицький Олександр Євгенович

73. Облік витрати виробничих запасів Відпущені у виробництво та інші потреби матеріали списують з кредиту матеріальних рахунків до дебету відповідних рахунків витрат виробництва та інші рахунки протягом місяця за обліковими цінами. При цьому складають

З книги Не дай себе обдурити бухгалтера! Книга для керівника та власника бізнесу автора Гладкий Олексій

Синтетичний і аналітичний облік У процесі ведення обліку виникає необхідність деталізувати загальні показники, більше того – висловити багато показників у грошовому, а й у натуральному еквіваленті. Для деталізації показників у бухгалтерському обліку все